У понеділок Кевін відновив нічні тренування, проте відмовився взяти із собою Ніла. У вівторок вдень Еббі неохоче дозволила йому повернутися на поле, за умови, що він не буде перенапружуватися. Щойно отримавши дозвіл, Ніл вирушив за екіпіруванням. Еббі спізнилася на тренування майже на дві години, і Лиси вже займалися на полі, але Ден зупинила виконання вправ, як тільки Ніл з'явився в дверях. Разом із Меттом вони ознаменували його повернення тріумфальними вигуками. Дорогою до своєї позиції Джостен стукнувся ключкою з Нікі.
— Не грай, як не можеш, — попередив Кевін.
- Знаю, - легко погодився Ніл. — Якщо щось заболить, піду з поля.
Кевін окинув його підозрілим поглядом, але промовчав.
Все захворіло, причому практично відразу, але було полегшенням розім'яти м'язи, що ослабли. Ніл намагався особливо не напружуватися: Еббі та Ваймак стежили за ним збоку. Коли настав час розтяжки, він подумав, що його заберуть із поля. Але цього не сталося, тому Ніл повернувся в гру з особливою запопадливістю. Після тренування Ваймак зібрав усіх у роздягальні, щоб пройтись за результатами дня.
Закінчивши розбір, тренер перевів погляд на Ніла і поцікавився:
- Ну і?
- Я гаразд, - заявив Джостен, відхилившись убік, подалі від смертоносного погляду Дея. — Я скоріше б переживав, якби зараз зовсім нічого не боліло. Але це не проблема. Якщо паси над головою сильно тягнути шви, я можу віддавати м'яч у стіну.
— А не можна було одразу сказати? — здогадавшись, похмуро обурилася Ден.
- Я й сказав відразу, - уперто повторив Ніл, - я гаразд.
- Це називається "безнадійний" або "одержимий", - з усмішкою поправив Нікі.
- Гаразд, - втрутився Ваймак. - Ніл, позаймайся завтра у тренажерному. Чи не перевантажуй себе кілька днів, добре? Підкрути вагу під себе, якщо не вийде - дай знати. Краще отримати травму в залі, аніж у грі, — тренер проігнорував убивчий погляд Еббі у свій бік. — Тоді на сьогодні все. Збирайте свої монатки та провалюйте.
Вони освіжилися і попрямували назад до гуртожитку. Ден пройшла до кімнати разом із хлопцями. Ніл сприйняв це як прохання залишити їх з Меттом наодинці, проте, коли він уже зібрався піти, Вайлдс зупинила його. Сівши на дивані, Ден підтягнула коліна до грудей і сказала:
— Схоже, звичне життя повертається. Я маю на увазі, тепер знову ми є і є вони. Минулий місяць був непоганий, правда? Мені подобалися наші спільні вечері та командні посиденьки.
— Ми ніби повернулися до того ж, із чого починали в серпні, — погодився Бойд.
— Якби ми тільки знали, чим так вибиваємо Ендрю, то могли б постаратися виправити це, — замислилася Ден. Вона почала відсторонено вистукувати рваний ритм по колінній чашці, а потім перевела погляд на Ніла. - Як тобі вдалося заспокоїти його на тренуванні?
Джостен вирішив відбутися найпростішою і незаперечною правдою:
- Я попросив.
- Ти попросив, - повторив Метт. Прозвучало майже як звинувачення. — Ти говорив те саме про Хелловін і про зустріч з батьками Нікі. Серйозно, Ніл. Як ти змушуєш його робити те, чого він не хоче? Хабарами? Шантажем?
Ден застережливо глянула на Бойда.
- Ми без наїздів, Ніл. Без жодної херні. Просто тепер Ендрю тверезий, і я розумію, що це все змінить. Чи ти можеш знову об'єднати нас?
- Не знаю, - чесно признався Джостен. — Можу, звісно, спробувати. Але, окинувши їх поглядом, він продовжив: — комусь доведеться зайнятися Аароном. Нікі і сам хоче порозумітися з вами, Кевін розуміє, що команда сильніша, коли є згуртованість, проте Аарон майже так само ворожий, як і Ендрю. І це здається абсолютно безглуздим, адже залишатися з Ендрю означає постійно ховати Кейтлін. Якщо Аарон погодився на це без бою, це не одноосібне рішення Ендрю. Отже, це рішення стосується обох.
Ден замислилася.
- Кейтлін має щось знати. Жодна поважаюча себе дівчина не пішла б на подібні умови без справді вагомої причини. Якщо вона не захоче говорити, як думаєш, чи вдасться витрусити це з Аарона, Метт? Ти ніби казав, що після Різдва він поводиться краще, так?
- Можна спробувати, - погодився Бойд. — Тренер уже дав тобі наш розклад?
- Валяється десь на столі, - кивнула Ден. — Як знайду – напишу, які у нього варті заняття.
- Окей, спробую відловити.
- Давайте я спочатку спробую переговорити з Кейтлін, - запропонувала Вайлдс. Вона замерзла на місці, вивуджуючи телефон з кишені джинс, і швидко набила повідомлення. — Не хочу, щоб Аарон встиг попередити її про нас.
Метт кивнув, а Ден продовжувала свердлити телефон таким поглядом, ніби намагалася подумки прискорити відповідь. І повідомлення, що входить, дійсно не змусило себе довго чекати. Вони з Кейтлін обмінялися ще парою трійкою смсок, після чого Ден піднялася на ноги.
- Гаразд, піду прогуляюся. Можу затриматися, тому якщо що, вечеряйте без мене. Побажайте мені удачі, чи що.
- Удачі, - відповів Ніл, а Метт просто поцілував на прощання.
У результаті Ніл і Метт повечеряли з Рене та Елісон у кімнаті дівчат. Вибраний Елісон фільм виявився моментально забракований рештою, проте вона, наплювавши на уявну демократію, все одно поставила саме його. Ймовірно, це був один із найгірших фільмів, які тільки доводилося бачити Нілу, але принаймні він допоміг вбити час очікування. А вчасно Кевін, що підійшов, позбавив від останніх п'ятнадцяти хвилин мелодрами і кульгавої гри акторів. З Ендрю вони вже зустрілися в машині.
Після прибуття Мініярд, як завжди, розтягнувся на дивані в зоні відпочинку, Дей пішов перевдягатися. Ніл повагався кілька секунд, передумав і попрямував слідом за Кевіном, але потім знову передумав. Він зупинився позаду дивана, склав лікті на спинку і глянув на Ендрю. Одну руку Мініярд поклав під голову, а другий заплющив очі від верхнього освітлення.
— Ти б теж міг з нами якось потренуватися, — запропонував Ніл і зовсім не здивувався, коли ніякої відповіді не було. Він не збирався здаватися так швидко. — Навіщо ти взагалі почав грати, якщо навіть не хочеш тренуватися?
— З двох лих…
Це була одна з речей, про яку найбільше любили нагадувати журналісти, після того, як Ендрю став постійним супутником Кевіна: Дей виріс в Іверморі і завжди був оточений найкращими, він був народжений з ключкою в руці, а Мініард навчився грати, відбуваючи термін у колонії. для неповнолітніх. У своїй папці Ніл навіть зберіг сторінку з журналу, присвячену статті на цю тему. Вона називалася "Принц і жебрак" і фокусувалася на тому, наскільки приреченою була дружба Ендрю та Кевіна. Автор вважав їхнє ставлення до ексі взаємовиключним, а оточення та життєві принципи занадто різними, щоб дві ці людини потоваришували надовго.
Ніл припускав, що офіцер Хіггінс особисто приклав руку до того, щоб Ендрю помістили у найкращу каліфорнійську колонію. Вона займалася соціальною реабілітацією за допомогою жорсткої дисципліни та фізичного навантаження, що означало, що всім підопічним доводилося займатися командним спортом. Для справжнього, повнорозмірного поля місця там було обмаль, проте в одному з інтерв'ю офіцер підтвердив, що на території є половинне. Найкращі та найприблизніші гравці мали змогу виїжджати на заходи до громадських центрів та брати участь у змаганнях із сусідніми командами.
Ніл не звинувачував Ендрю за те, що між камерою та полем він вибрав останнє, проте дуже сумнівався, що ексі був єдиним запропонованим видом спорту. Ендрю вибрав ексі не просто так, а з певної причини. Ніл міг би припустити, що вся справа в агресивній натурі гри, але не на позиції воротаря. Стоячи на воротах, дуже проблематично знайти способи реалізації внутрішнього потягу до бездумного насильства. Ніл озвучив свої припущення, а Мініярд тільки знизав плечима у відповідь.
— Наглядач поставив мене на ворота. Це був єдиний можливий варіант.
— Вони не хотіли випускати тебе бігати, бо боялися, що ти нашкодиш комусь? - припустив Ніл. Ендрю не відповів; Ніл інтерпретував його мовчання як підтвердження своїх слів. Він спробував уявити Мініярда на інших позиціях і не зміг. — Мені здається, це навіть на краще, коли ти на останній лінії захисту. Даєш нам час набігатися і виснажити себе, а сам береш на себе всі наші помилки та косяки. Ти граєш так само, як і живеш. Ось чому в тебе так добре виходить.
Ніл підняв погляд, коли двері в хол тихо рипнули. Вже переодягнувшись і явно обурюючись вимушеною затримкою, Кевін прийшов до його душі. Помітивши, що перервав розмову, Дей зупинився. Він поки що не питав Ніла про те, що ж сталося у п'ятницю. Ніл не знав, чи запитав він Ендрю, але щиро сумнівався, що той почав би щось пояснювати. За словами Рене, тільки вони з Нілом знали про орієнтацію Ендрю. Які з цього приводу були міркування у Ваймака, уявити було складно.
- Іду, - коротко кинув Ніл, але так і не випростався.
Кевін застережливо скинув палець у жесті "одна хвилина" і мовчки вийшов. Ніл дочекався характерного клацання дверей і знову перевів погляд на Ендрю.
— Я теж спочатку не хотів бути нападником, — зізнався Джостен. - У дитячій лізі я був захисником. Ріко знає про це, бо одного разу я грав із ним і з Кевіном. Поки я був у Воронов, він змушував мене стояти на захисті.
Ця фраза зненацька змусила Ендрю відвести руку з очей.
- Дитяча ліга, отже. Пам'ятається, ти казав, що вчився грати у Мілпорті.
- Часткова правда, - спокійно погодився Ніл. — Я умів грати в ексі, просто не знав, як грати у нападі. Не хотів бути нападником, але тренер Ернандеза не мав місць у захисті. Коротше, чи нападаючим, чи ніяк, а я так сильно хотів грати, що просто не зміг піти. Наразі вже не уявляю себе на іншій позиції.
Ендрю ненадовго замовк, а потім видав:
— Та ти радше єнот, ніж лисиця.
- Хто? — не вловивши зв'язку, уточнив Ніл.
- Єноте, - повторив Ендрю, вдавши, що тримає невидимий м'яч прямо перед обличчям. — Ексі – твоя маленька принадність у цьому сірому сумному світлі. Ти знаєш, що тебе переслідують, і розумієш, що зграя гончаків вже практично дихає в спину, але ти не залишиш ексі навіть щоб урятуватися. Якось ти сказав, що не розумієш людей, які так старанно намагаються померти, але тільки глянь на себе. Як я розумію, то була чергова брехня.
- Я не намагаюся померти, - хитнув головою Ніл. - Це мій спосіб вижити. Під час гри я відчуваю, наче можу щось контролювати. Наче у мене достатньо сил, щоб впливати на ситуацію довкола. Там, на полі, я почуваюся жвавіше, ніж деінде. Полю не має значення, як мене звуть, звідки я чи де буду завтра. Воно дозволяє мені бути собою.
— Це лише поле, — нагадав Мініярд. — Воно не може «дозволяти» щось робити.
- Ти розумієш про що я.
- Ні, не розумію.
— Просто тому, що в твоєму житті немає нічого подібного, чи не так? — у голосі Ніла прослизнув тихий виклик. - Ніщо тебе так не чіпає. Ніщо не забирається тобі під шкіру.
— Зрештою, до нього дійшло, — захопився Мініярд. — Знадобився лише рік.
- Чого ти боїшся?
- Висоти.
- Ендрю.
— Тобі не сподобається, якщо Кевін прийде по тебе вдруге.
Не сказавши більше ні слова, Ніл відштовхнувся від дивана і пішов перевдягатися. Він неусвідомлено затягнув спорядження тугіше, ніж слід було б, і, навіть коли вийшов на поле, все ще не міг придушити роздратування. Зауваження щодо запізнення лише посилили ситуацію. Ніл вже був готовий нагадати Кевіну, що, за фактом, їхнє додаткове тренування навіть жорсткого розкладу не мають, але все це було безглуздо. Вони тут, бо є робота.
Ніл пройшовся за вправами з якоюсь особливою завзятістю та завзятістю, чудово розуміючи, що вранці пошкодує про це. Але було начхати. Біль по всьому тілу непогано притуплює потяг до роздумів. Втома нарешті вбила залишки колишнього роздратування, і, виходячи з поля, Ніл уже взагалі нічого не відчував.
Приємний апатичний спокій тривало недовго: вийшовши з душу, Ніл виявив у роздягальні Кевіна. Суворість у погляді Дея ніби натякала, що церемонитися він не збирається.
- Розібрався?
— Розібрався із чим?
- Не прикидайся ідіотом. Якщо ти тут, я розраховую, що ти справді тут, — заявив Кевін, наголошуючи на останньому слові. — Коли твої проблеми з Ендрю починають впливати на гру, вони стають нашими проблемами. Ти хочеш, щоб ми виграли чи ні?
— Не вичитуй мене, ніби я не розумію, що на коні.
- Ти сказав мені сфокусуватися на команді, - нагадав Кевін. — Саме цим я зараз і займаюся: намагаюся переконатись, що ти не вирішив, ніби ми вже виграли і не розслабився раніше.
- Я не розслабився, я затримався на дві хвилини, бо пропонував Ендрю потренуватися з нами.
— На п'ять хвилин і більше не пропонуй йому. Нам не потрібні його ласки. Тренування матиме сенс лише якщо він прийде за власним бажанням. - Піднявшись, Дей коротко махнув рукою. - Ходімо.
Вони забрали Мініярда у зоні відпочинку та розійшлися у коридорі гуртожитку. Метт уже ліг спати, проте він залишив лампу на столі, щоб Ніл випадково не вбився в темряві. Той швидко переодягся при тьмяному світлі і, вже прямуючи до ліжка, помітив на кнопці вимикача записку:
"Ти був правий"
Ніл закинув стікер у висувну шухляду столу і поплентався до ліжка. Навіщо думати про це зараз, якщо підйом уже за п'ять годин. Відштовхнувши будь-які думки подалі, він спробував заснути. Здавалося, будильник задзвенів, щойно Ніл заплющив очі. Перевернувшись на бік, він мало не застогнав від почуття загальної втоми та розбитості. Прийде сьогодні притримати коней на тренуванні, інакше Ваймак помітить і влаштує рознос.
Метт натягнув взуття ще до того, як був готовий розмовляти. Зав'язавши шнурки наполовину, він зненацька завмер і перевів погляд на Ніла.
- Ти був правий. Вони дали одна одній обіцянку. Ендрю та Аарон. У будь-якому випадку це те, що Аарон розповів Кейтлін. Вони з Ендрю уклали угоду ще в колонії: якщо їм доведеться вчитися разом, Аарон буде з Ендрю аж до випуску. Жодних друзів, дівчат, нічого. Аарон не міг спілкуватися навіть зі своєю командою.
Ніл пропустив волосся крізь пальці і перевірив пов'язку на вилиці:
— Мабуть, спочатку йшлося про шкільне випускне. А підписавши контракт із Лисами, вони продовжили свій договір.
- Тепер на коні Кейтлін, але Аарон не хоче боротися за неї. - Метт похитав головою і остаточно зашнурував взуття. — Кейтлін розповіла Ден, що Ендрю робив із колишніми Аарона у старшій школі. Кейтлін у безпеці лише доти, доки боїться Ендрю. Невже Ендрю і справді настільки поїхав, що здатний кидатися на людей, які так дорогі Аарону?
— Аарон дав обіцянку, — пояснив Ніл, намагаючись правильно добирати слова. — Ендрю змусить його дотриматися свого слова. Насправді це зовсім не так дико, як здається.
Ніл майже забув, у якому невіданні перебували старшокурсники щодо проблем близнюків. Він і сам не помічав цього до їхньої другої поїздки до «Райських сутінків», але зараз це здавалося очевидним. Цінність Кейтлін для Аарона безпосередньо наражала на її небезпеку. Аарон не боровся за неї, бо боявся йти проти брата або ж він просто розумів, що не варто втягувати її в те, що відбувається?
Ще важливіше, чому Ендрю погодився продовжити угоду? Він все ще карав Аарона за те, що той став на бік матері, чи сподівався, що достатньо часу допоможе щось змінити і виправити? Останній варіант здавався притягнутим за вуха, але Ніл дедалі більше схилявся до нього. У Колумбії Дрейк залишив Ендрю зламаним, закривавленим шматком м'яса; єдиною річчю, яка означала щось для Ендрю в той момент, єдиною людиною, якої він потребував, був Аарон. Власні травми здавалися незначними та неважливими; його хвилювала кров, що забризкала обличчя Аарона.
Ендрю і Аарон самі зробили це один з одним, застрягли у безвихідь. Вони не хотіли йти назустріч і водночас не хотіли відпускати одне одного. Листопад повинен був стати переломним моментом у їхніх стосунках, але арешт Аарона та посилання Ендрю в Істхевен дали їм час відновитися від пережитого кошмару окремо. З моменту повернення Ендрю пройшов цілий тиждень, і Ніл був упевнений, що вони все ще не поговорили про ту ніч, так само, як вони не говорили про причини смерті Тільди Мініярд.
Аарон просто проігнорує Ніла, підніми він цю тему, і Ніл не мав достатньо значущого секрету, щоб змусити Ендрю першому потягтися до Аарона. Кевін не стане втручатися в братерські стосунки, а Нікі отримає від воріт поворот при першій спробі заговорити про це. Ваймак пообіцяв триматися осторонь їхніх особистих проблем, хоча він ледь не переступив межу, коли команда опинилася в небезпеці. Рене могла б утримувати увагу Ендрю досить довго, щоб виростити в ньому думку про примирення, проте Аарон її слухати не стане.
Цей висновок залишив лише кілька можливих варіантів вирішення проблеми, але Ніл встиг видалити номер Бетсі Добсон того ж дня, коли Ендрю вбив його в екстрені контакти. Аарон казав, що ніколи не спілкувався з Бетсі, але не міг не помітити своєрідну прихильність Ендрю до неї. Можливо, він дозволить їй стати посередником їх спілкування у відокремленій обстановці. Якщо Аарон відмовиться, Кейтлін дасть фінальний поштовх. Вмовити Ендрю буде завданням складніше, можна сказати, реальним подвигом. Навіть якщо тверезість не змінила його хорошого ставлення до Бетсі, переконати його відкритися Аарону буде просто за межею можливого.
Він задумався, а чи взагалі знає Бетсі про проблеми братів.
- Ніл?
Джостен підняв погляд, щоб подивитися на Метта, що застиг у дверях. Зайнятий думками, він навіть не помітив, як Бойд встиг зібратися та вийти з кімнати. Метт виглядав щиро здивованим, застав Ніла в тому ж положенні, в якому залишив його кілька хвилин тому.
- Ти в порядку? Нам пора.
Якщо Ніл запізниться на практику вдруге поспіль, Кевін, ймовірно, посадить його на лаву. Ніл узяв ключі з комода.
- Все нормально. Ден вже дав тобі новий розклад Аарона? - коли Метт кивнув, Ніл пояснив: - Я передумав. Я з усім розберусь. Є ідея.
Метт переслав розклад Нілу, поки той зачиняв двері. Ніл відчув вібрацію в кишені, але не відкривав повідомлення на шляху на стадіон. Екран його телефону був занадто маленьким, щоб хтось міг прочитати повідомлення через плече, однак у Нікі напевно засвербить дізнатися, хто пише Нілу повідомлення в таку рань. Пізніше треба було дістати номери Бетсі та Кейтлін. Якщо пощастить, у Ден є обидва.
Ранкове тренування пройшло у тренажерному залі. Назад Ніл поїхав з групою Ендрю, але зупинився біля кімнати дівчаток, щоб у черговий раз замаскувати синці. Вдалині від Ріко він став виглядати значно краще вже через тиждень, однак тональник все ще залишався необхідністю. Під пов'язкою на вилиці все давним-давно загоїлося, але Ніл, як і раніше, не знімав Її і не говорив старшокурсникам, що під нею ховається. Група Ендрю та Еббі з Ваймаком знали про татуювання, а значить приховувати Її і далі не було особливого сенсу
- Елісон, - несподівано промовив Ніл, попереджаючи, що збирається поворухнутися.
Вона відібрала руку від його обличчя, і Ніл потягнувся до пов'язки. Він не знав, де можна було чіпати, а де ні, вся щока здавалася холодною через консилера. Здогадавшись, що він намагається зробити, Елісон відштовхнула його руку, сама підхопила край пов'язки довгими нігтиками наманікюрними і стягнула Її одним плавним рухом.
Рейнольдс знадобилося всього півсекунди, щоб усвідомити побачене, після чого вона приголомшено підскочила на ноги.
— Ти, блять, смієшся з мене?
Ден готувала сніданок на кухні, а Рене сиділа у спальні, проте обурений тон Елісон змусив усіх зібратися на крик. Ден з'явилася ліворуч, тож помітила першою. Вона зупинилася як вкопана буквально на секунду, а за мить уже сиділа на дивані, там, де зовсім недавно сиділа Елісон. Ніл і не знав, що вона може бути такою швидкою.
- Це жарт, - запевнила Ден, хапаючи Ніла за підборіддя. - Ніл?
- Він сказав, що я переведуся до Воронів, - зізнався Джостен. — Сказав, що я можу дограти цей сезон із Лисами, але восени переведуся до Едгара Алана. Вони зробили це як підготовку, і я не зміг їх зупинити. Я хотів, щоб ви знали, якщо Ріко почне говорити про це. Неважливо, що він скаже, я ще Лиса. І я не збираюся нічого підписувати.
— Позбався її, — сказала Ден.
- Вона постійна, - нагадав Ніл.
- Ніщо не завжди. Позбудься її. Метт дасть тобі грошей.
- Він дасть, або я дам, - втрутилася Елісон. — Не хочу бачити це у себе на полі. Одного тавра Кевіна вистачає, щоби всю атмосферу зіпсувати.
— Адже Кевін знав про це? - Несподівано розпалася Ден. - Він знав, що Ріко збирається зробити з тобою і все одно відпустив тебе. Коли я його побачу...
— Ти нічого не зробиш, — перебив її Ніл. — Кевін не мав жодного права зупиняти мене.
- Він відпустив тебе замість себе.
- Ні. Кевін не має до цього жодного відношення. Він знав, що це не стосується.
Ден явно не очікувала такого повороту. Її гнів моментально змінився збентеженням.
— Ти казав, що так Ріко хоче дістатись Кевіна.
— Я сказав, що Ріко звернув на мене увагу через зв'язок із Кевіном, — поправив Ніл. — Я не казав, що поїхав через це. Просто подумав, що ви повинні знати про це перед початком сезону.
Ден дозволила йому встати, але не дала піти, встигнувши перехопити його лікоть. Ніл глянув на неї, але Вайлдс дивилася через всю кімнату кудись у порожнечу. Пройшла хвилина, перш ніж вона заговорила.
— Ти ж не збирався їхати додому на Різдво, правда? Вся ця нісенітниця про дядька, що прилітає в Арізону – ти все це придумав, щоб ми просто не ставили незручних питань і не питали, чому ти не поїхав із Кевіном до Нью-Йорка.
Брехати не було сенсу.
- Так.
- Я вже зрозуміла, що ти не довіряєш нам, - почала Ден. — Мені це, звичайно, не подобається, але ми досить непогано уживалися з цим цілий рік. Ми не тиснули на тебе, не просили розповісти більше, ніж ти хотів, і ніколи не питали, у чому причини такої поведінки. Не роби так з нами. Не треба сидіти тут і брехати нам в обличчя, вона нарешті подивилася на нього, куточки Її губ опустилися в розчаруванні. - Ми твої друзі. Ми заслуговуємо на краще відношення.
— Якби ми завжди отримували те, на що заслуговуємо, ми б не були Лисами.
Ніл вивільнився з її хватки. Вражена такою відповіддю, вона розтиснула пальці без жодного опору. Ніл спробував придушити несподіваний укол вини та не зміг.
- У мене ніколи раніше не було друзів. Я не знаю як це працює. Я намагаюся, але на це потрібен час.
Час був даремний, якого в нього майже не залишилося. Ніл не згадував про це. Ден прийняла своєрідне вибачення зі втомленим кивком, і вони дозволили йому спокійно піти. Ніл затримався у себе у ванній, щоб накласти свіжу пов'язку поверх тату. До початку занять залишався вільний час, тому він сів за стіл із підручником. Ніл збирався переписати лекцію з минулої пари, але натомість непомітно вбив весь час, відсторонено малюючи лисячі лапи по всій сторінці.
Ніл не писав Ден до обіду, даючи їй пару годин, щоб заспокоїтися. Або вона вже вибачила його, або просто забула про ранковий інцидент, тому що відповіла майже відразу і надіслала необхідні номери. Ніл одразу забив обидва у телефон. Нікі мав звичку спамити Нілу десятками повідомлень на день, а Ніл не міг втратити контакти цих двох дівчат.
Спочатку він вирішив зайнятися Кейтлін. Мабуть, він застав її під час пари, тому що відповіла вона тільки через годину. Усього пара повідомлень допомогли зрозуміти, що сьогодні у них не було часу поговорити. Проте Кейтлін пообіцяла виділити час для розмови завтра, що було досить добре.
Вдень Ніл нарешті отримав довгоочікуване підтвердження: навіть відмовившись від пігулок, Ендрю продовжував щотижня відвідувати Бетсі. Ніл дізнався, коли в Ендрю призначено прийом, і припустив, що Бетсі знайдеться вільний час між відвідуваннями пацієнтів.
Переконавшись, що Ендрю прямує до Реддінга, він зібрався з силами і набрав Бетсі.
- Доктор Добсон, - ввічливо відповіла Бетсі з другого гудка.
— Це Ніл, — у лоб видав Джостен, продовживши, перш ніж вона встигла прикинутися здивованою або висловити радість щодо його несподіваного дзвінка. — Мені треба тільки так чи ні. Якщо ми вмовимо Аарона та Ендрю на спільний прийом, ви можете допомогти їм?
Повисла коротка пауза.
— Я, безперечно, дуже постараюся.
- Не треба старатися, - відрізав Ніл. — Не треба прикидати. Це дуже важливо. Чи зможете чи ні?
— Так, — він зміг розчути усмішку в її голосі: не веселу, а якусь схвальну. — Якщо ви приведете їх сюди, я подбаю про них. І, Ніл? — покликала вона, коли він уже відсунув телефон від вуха. — Мені подобається твій чесний бік.
Він кинув слухавку.
***
Для масового напливу студентів у бібліотеку поки що було зарано, тому Ніл легко знайшов Кейтлін. Величезна чашка свіжої кави стояла біля її ліктя, і Нілу теж захотілося взяти собі каву. Подумавши, він вирішив, що не збирається засиджуватися надовго, тому попрямував уздовж книжкових стелажів прямо до її столу. Підручник із біохімії лежав відсунутим убік, поки Кейтлін виділяла маркером потрібну інформацію у зошиті. У Аарона в кімнаті стояла така сама книга, він профілювався на природознавстві. Ніл здогадався, що подібні інтереси та паралельні класи, мабуть, і зблизили їх за межами поля.
Помітивши його наближення, Кейтлін підняла погляд та закрила зошит.
- Ніл, привіт! Наче кілька тижнів минуло, але в мене таке почуття, ніби ми не бачилися цілу вічність. Як пройшло твоє Різдво?
- Нормально, - коротко відповів Ніл. - А у тебе?
- Господи, було просто приголомшливо, - Кейтлін грюкнула в долоні від радості, що переповнювала, - Моя сестра нарешті з'ясувала, що у неї буде хлопчик, так що я провела більшу частину канікул підшукуючи йому речі. Мама сказала, що я трохи перестаралася, але я знаю, що вона теж у захваті.
Вона згадувала про вагітність сестри минулого місяця, проте Ніл не вслухався у подробиці. Він прибрав Її захоплену балаканину на задній фон, слухаючи тільки ключові слова, які б означали, що вона перестала описувати всі свої великі знахідки та зимові знижки. Незабаром вона все ж таки згадала, що вони сидять тут не просто побалакати, і взяла себе в руки, посміхнувшись безглуздо, але щасливо та щиро.
— То навіщо ми тут? — нарешті спитала вона. — Ти казав, що мова про Аарона.
- Йому потрібна допомога, - одразу пояснив Ніл. - І я намагаюся допомогти йому.
Кейтлін зосередилася миттєво.
— У нього знову жахіття, так? Він казав, що йому вже краще. Він обіцяв, що... - Кейтлін змахнула рукою в якомусь засмученому, безпорадному жесті і притиснула пальці до нижньої губи, що затремтіла.
- Жахи, - повторив Ніл. Він і не думав, що розмова зайде в те русло, але здогадувався, що могло мучити Аарона. - Про листопад, так?
- Він не хоче переживати через це, - поділилася Кейтлін. — Він вважає, що Дрейк заслуговував на гірше, ніж те, що отримав у результаті. Але хотіти смерті людини і бути тим, хто вбив її – абсолютно різні речі. Я готова вислухати його і хочу зробити все, щоб допомогти йому, але він не чує мене, коли я говорю, що це нормально.
- Йому треба поговорити з Ендрю, - запропонував Ніл.
Кейтлін здавлено реготнула.
- Він не стане.
Кейтлін знала те, чого не знали старшокурсники: навіть у найсвітліший, гарний день Аарон та Ендрю просто фізично не виносили один одного. Враховуючи, що сварка братів була причиною, через яку вони з Аароном не могли зустрічатися відкрито, можливо, їй варто було б дізнатися. Ніл швидко прикинув, наскільки у них з Аарон все справді серйозно.
- Йому доведеться, - повторив Ніл. — Вони потрібні одне одному. Вони просто не знають, як зробити перший крок. І ось тут ти маєш втрутитися.
Кейтлін з хвилину вивчала його обличчя, а потім запитала:
- Але чому?
- Чому ти?
- Чому ти, - поправила вона. - Аарон не...
Кейтлін була надто ввічлива, щоб сказати це вголос, але Ніл не мав проблем із заповненням подібних прогалин.
— Ми з Аароном можемо робити, коли це необхідно, і уникаємо один одного, коли це можливо. Я не маю наміру брехати і говорити, що роблю це заради його блага. У довгостроковій перспективі мені на нього абсолютно начхати. Мене хвилює лише команда. Ми не зможемо без них перемогти. Чи має значення, чому я роблю це, якщо наприкінці всі залишаться щасливими?
— Це має значення для мене. Я люблю його.
- Так допоможи мені допомогти йому, - запропонував Ніл.
Швидко обдумавши сказане, Кейтлін підібгала губи в тонку лінію.
- Я слухаю.
— Аарон розповідав тобі про доктора Добсона? - Уточнив він. — Вона працює в Реддінгу і за сумісництвом є командним лікарем. Вона готова провести груповий сеанс з Ендрю та Аароном.
- Аарон згадував її. Він сказав, що вона марна трата часу.
- Це тому, що він використовує час із нею так, як передбачається, - пояснив Ніл, обережно ігноруючи лицемірство у своєму звинуваченні. — На щастя, нам байдуже, що він думає. Добсон бачила їх обох. Вона займається з Ендрю вже півтора роки. Якби вона правда вважала, що не зможе примирити їх, вона відразу відмовила б. Якщо ми приведемо їх обох до її кабінету в один і той же час, вона може змусити їх поговорити один з одним.
- Ти хочеш, щоб я вмовила його на це, - підсумувала Кейтлін.
— Ти вмовляєш Аарона. Я беру на себе Ендрю.
- Думаєш, у тебе вийде?
— Прийде.
- Але як? - Не вгавав Кейтлін. — Я щиро питаю, бо гадки не маю, як мені вмовити Аарона. Він не послухав мене востаннє, коли я просила його звернутися по допомогу.
- Тоді скажи, що це не заради нього, - запропонував Ніл. — Скажи, що це заради тебе. Ти можеш допомогти їм розібратися із цим раз і назавжди. Досить бути нещасною жертвою обставин, нехай він відстоить ваші стосунки.
— Не думаю, що зможу використати наші стосунки проти нього. Це не чесно.
- А це чесно? - Ніл вказав на неї. — Зрозумій, я в жодному разі не зможу переконати Ендрю за одну ніч, тож ти маєш час подумати про все це. Але, коли Ендрю погодиться, ти маєш прийняти бік. Постарайся вибрати правильну.
Після цього Ніл підвівся і пішов, а вона навіть не спробувала його зупинити.
