У вечері ми таки вирушили до старого помістя про яке Хайлун увесь час торочив. Спершу дорога була нормальною, та потім почалися суцільні вибоїни через які приходилося маневрувати й іноді мало не котитися зі швидкістю 10 км на годину. Періодично дорога ставала кращою і я розганяв "Камаро" до швидкості, яку можна було б назвати їздою за містом. Та раптом на дорозі показалася велетенська вибоїна в яку ми таки влетіли, бо я відволікся на Хайлуна, який запевняв, що ми добре їдемо.
Від раптового удару бардачок машини відкрився й усе його вмістище вивалилося Ліамові на коліна. Хлопець заходився запихати увесь непотріб назад й щось там собі бубонів, а тоді раптом хіхікнув й закривши бардачок трохи нервово засовався на сидінні тримаючи щось у руках.
— То ти полюбляєш яскраві відчуття? — Запитав Вуд розвернувшись до мене і єхидно всміхнувся.
— Що?
Вкотре об'їхавши бездонну вибоїну, я ніяк не міг зосередитися на хлопцеві й роздивитися, що саме він тримає у руках, а той все совався на сидінні й хихотів.
— Як тобі ультратоненькі, не рвуться?
Після цих слів я таки поглянув на Вуда, той крутив у руках упакування презервативів й втішався, у його очах бавилися бісики. Я різко натис на гальма, до такого я явно не був готовий. Колеса "Камаро" завищали асфальтом, а друзі на задньому сидінні з лементом полетіли вперед.
— Що таке, що сталося?
— Якого біса, Бірсак?!
Горлали позаду, та я нічого їм не відповів, лиш гарикнув на блондина.
— Вуд, ти зовсім здурів!? Нащо ти таке у мене запитуєш коли я за кермом?
— Ну чого ти? Мені просто стало цікаво, що тут такого? — Хлопець на пасажирському сидінні продовжував всміхатися й постукував маленьким упакуванням по витертій панелі автівки.
Бардачок старого "Камаро" знову був відкритим.
— Поклади, просто поклади їх на місце і закрийся, — прошипів я крізь стиснуті зуби аби не вилаяти хлопця.
Блондин показав мені середнього пальця й запхавши непотріб до бардачка невдоволено склав руки на грудях й відвернувся до вікна. У низу живота приємно занило, від чого я засовався на сидінні так само як і Вуд поряд зі мною. Я роздратовано забубонів щось собі під носа й увімкнувши першу передачу натис на газ. Старий "Камаро" так само невдоволено як і я запихкотів та рушив з місця.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Очі такого ж кольору, м'ята та цигарки
Lãng mạnЛіам Вуд, парубок якого можна назвати маминим синочком та просто відстійним гальмом, потрапляє у виш де він зустрічає Дена Бірсака. Ну а Бірсак - один з тих перевертнів з ідеальної сім'ї, хлопець який змушений прикидатися сином гідним своїх батьків...