Очі такого ж кольору, м'ята та цигарки

Викинутий за борт (Вуд)

Музичний трек до розділу - Palisades - Fall

Після тієї поїздки я ніяк не міг відійти, Хайлун таки влаштував нам пекло, а потім мене мало не добив бісів старий "Камаро".

Як же я ненавиджу це корито! Лиш від одної згадки мене починало трясти.

Авто наче відчувало, що я його ненавиджу й викидало свої коники. Я не міг нормально вимикати дальнє світло й зовсім не вигасивши фар перейти на ближнє. А потім задощило й старі щітки так скрипіли по склу, що мій мозок мало не виплив через вуха.

В той час зморені друзі спали на задньому сидінні, а я усю дорогу огризався Денові на його вказівки й хотів зупинити це корито та звалити на усі чотири боки. Лиш би він закрився і я більше не чув цього скрипу щіток.

Відтоді минуло вже кілька днів, а я все ніяк не міг поговорити з Бірсаком. Я за нього дуже переймався, він кудись влип та мені нічого не розповідав. Але найдужче мене хвилювали ті колеса про які він згадував під час розмови з Дереком. Бо там де Дерек, там завжди наркота й сумнівні тусівки.

Ден наче уникав мене, постійно стирчав зі своїми друзями, яких я не міг терпіти, або ж його вічно кудись тягла Ліндсі. На повідомлення він не відписував, а телефонувати не було сенсу. Тому коли я помітив його спину після занять, я пішов слідом.

Бірсак зі своїми посіпаками пішли до курилки, а я обіпершись на стіну став чекати. Нервово тупцяючи на місці мені самому закортіло покурити. Вони довго не виходили, а я все ніяк не міг придумати, що йому сказати, навіщо я взагалі сюди прийшов?

Піднявши рюкзака я вже хотів піти, та почув басистий голос Дерека у себе за спиною.

— Дене, на тебе тут чекає твоя білява сучка!

Я як завжди показав йому середнього пальця й привітався.

— І тобі привіт.

На що той мені не відповів, лиш махнув рукою й повалив слідом за рештою хлопців, які як завжди дико ржали.

Ден став поряд зі мною й притулився плечем до мого, а тоді взяв за руку й трохи заховав позаду. Усюди снувала купа студентів. Хлопець мовчав, а я відчував його шалений пульс, здавалося серце у нього скоро вискочить.

Згодом Ден тихо запитав перебираючи мої пальці у себе за спиною.

— Як ти?