Музичний трек, який згадуватиме Бірсак: Codeine – Алексіс Трой
Ще якусь мить я просидів у кафетерії й дурнувато всміхався. Що то було? Він огризнувся? Що ж, а це буде у біса цікаво.
Вимивши руки я вискочив на вулицю, повітря вже встигло прогрітися тож я на ходу затягнув рюкзака на спину й пов'язав сорочку у червоно-чорну клітинку собі на пояс.
— Наздоганяй, — окликнув мене Вуд.
Друзі вже дійшли до перехрестя, на якім ми мали повернути, але я швидко їх наздогнав.
— Ти сказала, що зачекаєте назовні, чого ви аж тут?
— А ти б ще довше там стирчав, — огризнулася сестра.
Мені до нестями хотілося курити, тож витягши цигарку я одразу глибоко затагся, нікотин приємно залоскотав легені. Поволі випустивши дим я заглянув через плече Хайлуна, той тримав у руці телефона з відкритою мапою нашого маршруту. Мені аж очі на лоба полізли від кількості відміток.
— Це ти помітив ті місця, куди нам слід зайти?
— Бірсак, не виводь мене! — Гарикнув Тін та відіпхав мене від себе на відстань витягнутої руки. — Не стій так близько. Знаєш, якби ти читав наш чат, чи приходив на зустрічі, тоді б знав маршрут та й взагалі допоміг хоч з чимось.
Ніздрі китайця роздулися, а очі стали ще вужчими ніж зазвичай. То був сигнал, йому вривався терпець, треба по-тихому звалити, або ж отримаю на горіхи. Я знав його давно, хлопець сам по собі позитивний та веселий. Принаймні він хотів аби усі так думали. Та все ж я знав його з іншого боку і той його бік не раз рятував мій зад у бійках, і тут я йому не рівня. Тож піднявши руки я відступив.
— Добре, добре. Веди, — я низько вклонився йому наче той блазень зі старого кіно.
Пролунав звук затвора фотоапарату, це Хайлун мене сфотографував у цій дивакуватій позі з цигаркою в зубах. Шикарно, тепер це фото безсумнівно потрапить до інтернету. Я тихо вилаявся й пішов слідом за друзями.
Через кілька годин ноги дико гуділи, в голові все йшло обертом від великої кількості інформації і нестачі нікотину, і нормального сну. Цигарки закінчилися вже давно, а купити нові не випадало нагоди. Через що настрій став геть паршивим. Потрібно якось це виправити, тож я захотів відшукати Вуда.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Очі такого ж кольору, м'ята та цигарки
RomanceЛіам Вуд, парубок якого можна назвати маминим синочком та просто відстійним гальмом, потрапляє у виш де він зустрічає Дена Бірсака. Ну а Бірсак - один з тих перевертнів з ідеальної сім'ї, хлопець який змушений прикидатися сином гідним своїх батьків...