5 глава

1.6K 78 3
                                    

Влад

Через бійку на вулиці нас з Катею забрала поліція. Нам доведеться провести ніч у камері в поліції, ціла ніч з нею наодинці, що може бути жахливішим думав я.

Вона бомба повільної дії, вона вивчає тебе, а потім каже те що виведе з себе навіть найспокійнішу людину.
Бути з нею в одному приміщенні жахливо, подекуди вона поводиться як мала дитина.
Усе змінює її панічна атака, здається, що тільки зараз вона розуміє, що ми замкнуті у чотирьох стінах. Страх в її очах змушує моє серце забитись трохи швидше, їй потрібно заспокоїтись.

- Відкрий очі, - м'яко кажу я . Вона слухає мене та відкриває їх, я зустрічаюсь з поглядом її світло зелених очей повних страху та паніки. - Все буде добре, ти тут не сама глянь я з тобою тут, а поки я поруч, з тобою нічого не трапиться.

Я обіймаю її, зараз вона така налякана, безпорадна, та дівчина яку я зустрів вранці кудись зникла на її місці з'явилась маленька поранена фея, в якої так багато ран на серці, що не вистачить вічності, щоб їх порахувати.

* * *

Катя

Нас випустили вранці, на вході нам відали мобільні, а на дворі зустрів адвокат Влада.

- Я Костя. - він протягує мені руку я відповідаю на рукостискання і також представляюсь.

- Катю ми підкинемо тебе до дому. - каже Влад коли ми сідаємо у машину Кості.

- А тест замість мене ти здаси?

- Ти занадто втомлена, наврядчи його здаси.

- От тільки через ці твої слова я його здам.

Костя посміхається і якось дивно дивиться на Влада, ми виїжджаємо з парковки на головну дорогу.

- Ну ви й наварили каші, - нарешті промовляє він. - Найбільше мене дивує те, що ти вліз у бійку.

- Він вирішив пограти в рицаря, та врятувати мене. - кажу я дивлячись у дзеркало.

- Навіть так, але ти Катю перевершила його. Ти розбила вазу об голову досить таки впливової людини, а потім допомогла Владу побити його охорону.

- Буває..

Після цього ми більше ні про що не розмовляли. Костя привіз мене та Влада до університету на вході мене вже чекала Ксеня з одягом в руках.

- Всі питання потім. - кажу я і забираю пакет.

До роздягальні йти не було часу, тому я переодягнулась в кабінці туалету. Ксюша принесла мені мою чорну сукню на тоненьких бретельках та з розрізом на бедрі, цю сукню я залишила у неї вдома коли останього разу була в гостях.

До пари залишалось приблизно десять, п'ятнадцять хвилин, але я все ж таки поспішила до аудиторії.

- Ей, Кохана ти, що на похорони вирядилась.

- Так Настю на похорони твоїх останніх мізків, адже сьогодні тест, а твої мізки запрограмовані тільки задовольняти потреби твого хлопця імбіцила. Цікаво ти вмієш щось крім копіювання мене чи твоєму хлопцю подобається моя копія, солоденька. - я посміхаюсь їй милою посмішкою.

- На тебе звертають увагу лише через одяг, макіяж та гарні зачіски.

- Сонце, зрозумій навіть якщо я прийду в універ в піжамі з хмаринками без макіяжу і з жахливою зачіскою. Ти не будеш краща за мене.

Більше псувати собі настрій розмовляючи з Настею я не хочу, тому іду до свого робочого місця.
Я занадто втомлена мені хочеться спати і ще я хочу їсти, хоча зараз мені б вистачило навіть протеїнового батончика.

Влад заходить в аудиторію з папкою листків у руках, він все ще у вчорашній сорочці рукава якої були закачані, зверху сорочки була чорна жакетка від костюма.

На написання тесту нам дають годину, всього в тесті тридцять п'ять базових запитаннь по темах які ми проходили з Ольгою Вікторівною. Через хвилин двадцять у мене починається головний біль, в очах усе пливе, більшість тексту на листках я не можу розібрати, букви розмиті. Скоріш за все це через брак сну, та голод.
Весь цей час Влад ходив по аудиторії наглядаючи, щоб ніхто з студентів не списував він зупинився біля мене пильно вдивляючись в моє бліде обличчя.

- Ти впорядку?

- Так, усе нормально, ви не хвилюйтесь я не списую. - він ще хвилину дивиться на мене, але все ж таки відходить.

Наступні тридцять хвилин тягнуться цілу вічність, я намагаюсь зосередитися на тесті, але мені це не дуже вдається. Все ж таки час вийшов і прийшов час здавати роботи, усі здавали роботи та виходили з аудиторії, а я намагалась зосередитись на тому щоб встати і не втратити свідомість.
Я сиджу на своєму місці допоки останній учень не виходить за двері, а тоді обережно піднімаюсь зі свого стільця та йду до стола Влада ставлю свою роботу та бажаю йому хороших вихідних так як сьогодні п'ятниця.
Варто було мені відійти від його стола на кілька кроків як я все таки втрачаю рівновагу та падаю.

- Спіймав. - Влад обережно бере мене на руки, обличчям я притискаюсь до його грудей вдихаючи аромат його парфумів.

- Мені все таки погано. - шепочу я втрачаючи зв'язок з реальністю.

- Справді, я й не помітив.

Останнє що я чула це шум студентів в коридорі, здається ми спускались сходами.





Порятунок в обіймахWhere stories live. Discover now