Частина 2

288 34 2
                                    


Жити з Хван Хьонджіном в одній квартирі для Фелікса було одночасно найкращою і найгіршою річчю на світі.

Джинні – дбайливий, веселий, з ним можна пограти в приставку ввечері і всоте переглянути улюблені фільми. З ним було комфортно. Вони з Феліксом розуміли один одного з півслова, були "на одній хвилі". У них було схоже почуття гумору, яке більше ніхто не поділяв, однакові погляди на життя і схожі звички. Фелікс готував для нього, а Хван щоразу обіцяв обов'язково одружитися з ним колись тільки через божественні оладки на сніданок. Вони закидались кавою ранками, курили в обід і пили пиво ввечері. Їм було добре разом. Як добре може бути разом друзям.

Загалом Фелікса все влаштовувало. Йому подобалося бути закоханим у Хвана. Коли тепло в грудях від однієї його посмішки. Він насолоджувався кожним жартівливим торканням та обіймами, зберігав ці моменти у своїй пам'яті і згадував про це перед сном, коли ставало особливо самотньо.

По-справжньому добрих днів було багато. Але й паршивих вистачало. Наприклад, коли Хьонджін йшов на побачення і просив Фелікса «переночувати в друга». Лікс у такі дні намагався повертатися з пар раніше, зібрати свої манатки швидше і звалити якомога далі з квартири.

Так було й тоді. Він мав лише кілька годин, щоб переодягнутися та зібрати підручники. Він намагався ні про що не думати. Просто повертався до поки що порожньої квартири, збирав речі і йшов на позапланову ночівлю до Мінхо. Той, будучи справді добрим другом, не питав нічого і погоджувався вкотре переглядати «Сутінки», до хрипоти стверджуючи, що між Едвардом та Емметтом він завжди вибере Карлайла.

І як на зло саме того дня, коли Хьонджін вкотре попросив його звалити і Феліксу треба було звільнитися раніше, викладач затримав його на добрі півтори години. Настрій був нижче плінтусу. Препод мало того, що відправив доповідь на перездачу, то ще й виїбав морально. День і без цього, звичайно, був гімном, адже в їдальні закінчився улюблений апельсиновий сік, а Хьонджін...

Фелікс обсмикнув себе і важко зітхнув. Не можна було давати собі розкиснути ще сильніше.

Він не з першого разу відкрив замок, що вічно заїдає. Потрібно було поспішати, щоб не зіткнутися з Хьонджіном та його новою дівчиною віч-на-віч і не зненавидіти себе після цього ще сильніше.

Теорія коханняWhere stories live. Discover now