Теорія кохання

Частина 4

Бувало, Хьонджін йшов до своїх дівчат на ніч. Тоді Фелікс залишався в порожній квартирі цілу добу й переглядав фільми з топу найсумніших за всю історію кінематографа. Про війну, мелодрами, про кохання і зраду — що завгодно, аби сюжет був більш драматичним. Це відволікало від думок про сьогодення, про Хьонджіна і про усвідомлення власної нікчемності. Фелікс плакав над смертю Капітана Алатрісте, забуваючи про особисті проблеми і повністю занурюючись у долі та життя вигаданих персонажів з екрана телевізора.

Але після підслуханої розмови щось клацнуло всередині. І коли Хьонджін вчергове мав піти на ніч, Фелікс замість кіномарафону драм віддав перевагу побаченню.

Кріс був непоганим хлопцем. З гарною усмішкою, широкими плечима, потужною шиєю та охуєнними підкачаними руками.

— Прямо як твій, цей, Емметт із того сопливого фільму для дівчаток, — сказав Мінхо, очевидно, все ще трохи злившись через другий перегляд «Сутінків» за місяць.

Кріс, звичайно, був не таким здоровезним, як Емметт, зате цілувався класно, і мацати його за біцепси було приємно до легкого тремтіння на кінчиках пальців.

Вони домовились зустрітися в барі, що знаходився неподалік будинку, в якому Фелікс орендував квартиру. Вони трохи випили, щоб уникнути зніяковілості від першої зустрічі, а потім Лікс, несподівано сам для себе, першим нахилився до Кріса й запропонував піднятися до нього в квартиру.

Кріс проти не був. А коли обидва знають, чого хочуть, справа йде швидше. Надворі йшов дощ «стіною». Біла футболка Бана промокла та обліпила його тіло. У Фелікса від цього за секунду збився подих, ніби він пробіг марафон. Вже у ліфті сексуальна напруга зашкалювала. Ліксу коштувало великих зусиль протриматися до дверей своєї квартири. А коли вони захлопнулись за їхніми спинами, Крістофер сам накинувся на хлопця, притискаючи того до стіни всім своїм тілом так, що кожна клітинка у Феліксі активувалася й все його єство буквально завило через чужі дотики.

- Твого сусіда точно не буде до ранку? — прошепотів Кріс між поцілунками, позбавляючись мокрої через дощ футболки й залишаючись в одних джинсах.

- Ага, - швидко сказав Лікс, знову притуляючись до губ Бана.

Хотілося трахатись. Фелікс дійшов уже до тієї стадії, що майже начебто все одно з ким, аби скинути стрес і напругу, що накопичилися за останній місяць. І взагалі, якщо Хвану можна було приводити у квартиру будь-кого, то чому Феліксу не можна?