Теорія кохання

Частина 22

Сесія накрила з головою. Відразу і без шансу зробити вдих перед зануренням. Студенти тонули у хвилях із незданих лабораторних та практичних. Без примарної надії доплисти до підпису та завітного «залік» у синій книжці.

Фелікс був майже радий початку сесії. На переживання та з'ясування стосунків часу не залишалося, коли перший іспит їм поставили в суботу о восьмій ранку. Хьонджін, не розліпивши до кінця заспаних очей, пролив на себе ще холодну і незварену каву. Фелікс повторив його подвиг, тільки вже на плиту і гарячу. Вони за останній тиждень (у той час, коли мали готуватися до іспитів) звикли вставати ближче до обіду. Пробудження о шостій обох з колії вибило знатно, тож ранок вони зустріли у похмурому мовчанні.

Біда, як то кажуть, не приходить одна. У разі Хьонджіна — до сесії додавався приємний бонус у вигляді повістки у військкомат, що чекала на нього в поштовій скриньці. Фелікс до військової служби був непридатний, тому листів щастя не отримував. Але проблем це не зменшувало, адже з філософією в нього настав повний пиздець. До третьої спроби здати викладачеві свою доповідь про роботи Ніцше він зненавидів весь світ у всіх його проявах і самого Фрідріха зокрема.

Викладачка (жінка за п'ятдесят п'ять), у своєму рожевому безглуздому піджачці і з натягнутою удавано доброю посмішкою, не без задоволення, нудотно-солодким тоном пояснювала Феліксу, який він охуєнно тупий дебіл і її іспит ні в житті не здасть.

— Треба ходити на пари, юначе. Особливо коли знання у вашій голові з якогось сумного збігу обставин не хочуть засвоюватися. Мені дуже боляче розуміти, що в цьому семестрі ви, швидше за все, просто вилетите з університету, бо мій предмет, на жаль, виявився вам не по зубах.

Вона закінчила і посміхнулась одними куточками, подивившись на Фелікса поверх окулярів-половинок. А Лікс зрозумів, що у Ніцше з'явився гідний суперник у конкурсі «кого Фелікс Лі ненавидить найсильніше у світі».

— Просто якийсь пиздець. Якщо я днями не здам їй цю їбучу доповідь, то плакали моя стипендія та гроші від батьків, — сердився Фелікс, постукуючи пальцями по столу.

Мінхо співчутливо похитав головою. У нього із сесією було все в повному порядку: частину іспитів закрито автоматом, а іншу — куплено.

— Просто заплати, — знизав плечима він, — хоча я її без проблем того року здав.

— Я краще нахуй відрахуюсь, а гроші за іспит пробухаю з горя, ніж занесу цій старій жабі, — сказав Лі і довго позіхнув, прикривши рота рукою.