Теорія кохання

Частина 17

Хьонджіну подобався секс із дівчатами. Він умів бути ніжним, чуйним коханцем і міг укласти в ліжко будь-яку, на кого впаде погляд. Довгі поцілунки і прелюдії, розпалюючі дотики і тихий шепіт на вушко. Його дівчата отримували від цього насолоду, а Хвану подобалось отримувати своє і забуватись хоча б на час. Але відчуття холоду і самотності раз-за-разом поверталось, а чужі обійми не приносили тепла. Чогось не вистачало. Ласкаві дотики у відповідь не відчувались чимось особливим, а саме проникнення майже одразу приїлось.

Його партнерки також відчували це. У Хвана були гарні, але пусті очі, що нічого не виражають. Його ніжність і турбота були несправжніми. А лагідні слова розбивались об повну байдужість після сексу.

«Байдужий».

Він чув це так часто, що, здавалося, вже звик. Але раз-за-разом відчуття пустоти роз'їдало його зсередини. Але Хьонджін не міг довго бути сам. Він відчайдушно шукав і вірив, що на цей раз точно буде «та сама», від якої не захочеться відвертатися після близькості, коли яйця спорожніють і збудження зійде нанівець.

А від Фелікса Хьонджін не міг відірвати погляду.

Відвертий, розкутий, гарячий.

- Бляха, просто встав мені вже, - квапливо шепотів Фелікс, спираючись чолом на холодний кахель. Він тремтячими пальцями розстібав свої джинси, спускаючи їх до середини стегна разом із білизною. І робив це так спішно та впевнено, ніби він щодня втікав з пар, аби потрахатись зі своїм другом на дозвіллі.

- Тебе розтягнути чи... - сказав Хьонджін втискаючись стегнами в зад Лікса і міцно обіймаючи за талію однією рукою, а іншою спішно розстібаючи ґудзики на його сорочці.

- Трахни, просто, блять, трахни мене, - шепотів Лікс, майже задихаючись від надлишку емоцій. Швидка дрочка перед сном і декілька пальців всередині вже давно не робили легше. Фелікс відчував себе на межі. Хотілося тільки міцного члена всередині та найшвидше. Віг вигинався у спині та з силою терся об стегна Хвана своєю дупою. А Хьонджін гучно видихав крізь стиснуті зуби і квапливо діставав презервативи з задньої кишені.

В невеликому закутку навпроти раковин та дзеркал було широке підвіконня і високі вікна під стелю, обклеєні білою матовою плівкою. Хьонджін притискав Фелікса до холодної стіни своїм тілом. Він кинув швидкий погляд у дзеркало збоку і майже задихнувся від побаченого. Все це було насправді: напівоголений Лікс, що вигинався, з розхристаною сорочкою і приспущеними штанами. В обіймах свого друга.