Теорія кохання

Частина 5. Хьонджін.

Якщо стримувати в собі щось досить довго, то однієї миті можна просто вибухнути. Почуття залишаються без контролю, даючи емоціям вийти у чистому вигляді. Без фальші та брехні. Особливо самому собі.

Хьонджін зрозумів давно: дурити інших досить просто. Приховувати свої почуття, бажання, недоліки. Показувати лише гарне та відточене роками до досконалості. Вищі бали на іспитах, чудові результати у спорті. Найкращі супутниці та відмінні партії для майбутнього життя, на думку батьків Хвана.

— Ти маєш бути ідеальним в усьому, — з дитинства повторювала його мама.

І згодом він і не помітив, як почав обманювати не лише інших, а й самого себе.

Всередині утворилася дірка. Він почував себе нескінченно самотнім у скупченні людей, що оточують його. Посмішки дівчат не викликали в ньому емоційного відгуку. Хьонджін спочатку думав, що проблема в них, тому не зустрічався з жодною з них довше тижня.

"Ти такий же холодний всередині, як і гарний зовні".

Вони завжди йшли першими, не витримуючи нескінченної байдужості, а дірка всередині грудей Хвана з кожним разом зростала, засмоктуючи в себе все хороше й залишаючи тільки холод і почуття самотності та власної непотрібності. Адже виявилось, що проблема була не в дівчатах. Проблема щоразу була в самому Хьонджіні.

Обманювати себе виявилося ще легше ніж інших. На кожне «але» знаходилася причина або відмовка, в яку можна було легко повірити.

З Феліксом було добре. Легко, тепло, затишно. Він не прикидався, не намагався сподобатись. З ним навіть мовчати було приємно. А усміхався він так, що щоразу незмінно хотілося подарувати йому усмішку у відповідь.

«Він друг. Мій найкращий друг. Моя підтримка та опора. Мій промінчик сонця в темряві», — раз у раз повторював собі Хван.

Друг. Просто друг. Одне слово, чотири літери. Просто гарний друг, якого подобається тримати за руку, коли погано. Просто друг, поруч із яким на душі одразу стає спокійно. Обіймаючи якого, можна заснути від одного лише почуття нескінченного комфорту та теплоти.

І чим більшою ставала дірка всередині, тим сильніше його тягнуло до Фелікса.

Деякі думки лякали. Про них Хьонджін вважав за краще не згадувати, зариваючи окремі уривки десь глибоко в собі.