Даочжан легкої поведінки та його високопоставлена підстилка

Розділ 165. Сторонній спостерігач

- Панове, сперечатися ні до чого, - поспішив вклинитися Четвертий. - Взагалі-то, я збирався оголосити про те, що повертаю пану Сінові посаду голови ордену.

Усі, хто мав змогу рухатися, одночасно подивилися на чоловіка з неприхованим здивуванням.

- Ти з глузду з'їхав? - гнівно вигукнув Су Чао. - Що ти таке верзеш?

- Моя мета тут досягнута, - знизав плечима Ді Си. - Все, що було потрібно, я вже зробив, тому відтепер вважайте мене стороннім спостерігачем.

- А як щодо того, що ти обіцяв мені? - стиснувши зуби, голова палацу Шисуань свердлив Четвертого почервонілими від люті очима. - Та плювати, я сам втілю наш план у життя. А ти можеш забиратися звідси, поки я зайнятий паном Меєм, інакше, клянуся, я вирву твої нутрощі і згодую їх тобі в останні миті твого жалюгідного життя!

- Боюся розчаровувати, але в тебе не вийде заподіяти мені шкоди, - посміхнувся Ді Си, а потім спокійнісінько підвівся з місця і жестом покликав до себе пару підлеглих. Двоє високих чоловіків миттю опинилися поруч із головою палацу Чахуа, розташувавшись позаду нього з обох боків. Ді Си квапливо порився в складках свого вбрання і незабаром дістав звідти два мішечки цянькунь відмінної якості. Такі були здатні вміщати набагато більше речей, ніж ті, що використовувалися повсюдно.

Кинувши підлеглим по мішечку, Четвертий звернувся до присутніх:

- З цього моменту можете вдавати, що мене тут немає. Навіть якщо спробуєте підійти, ці молоді люди не пощадять нікого. Адже вони не просто адепти.

Коли вміст мішечків нарешті опинився в руках чоловіків, що охороняли Ді Си, Сьомий вигукнув:

- Вартові Бурштинової ущелини? Як ти взагалі зміг висмикнути їх з-під носа Третього брата?

- Ну, ну, братику, тепер ти будеш у всіх моїх діях бачити підлість? - посміхнувся Четвертий. - Третій брат сам виділив їх для мене, щоб захистити.

Бурштинова ущелина була аж занадто відомим місцем, тому всім швидко стало зрозуміло, що під захистом вартових звідти Ді Си справді ставав недосяжним. Тим, що чоловіки витягли з мішечків цянькунь, були списи: спеціальна зброя, вістря якої було змащене соком трави цзяохао. Зрозуміло, що ніхто не бажав собі такого кінця.

Даос інстинктивно опинився перед Сін Цзюанем, ніби хотів перетворитися на непробивну стіну між чоловіком та смертоносними отруйними лезами. Пам'ятаючи про страждання, які принесла їм та трава, Сьомий просто не міг зберігати спокій.