В той час як в палаці Цзитен готувалися до бенкету та продовжували розбиратися з наслідками вторгнення бунтівників, Сьомий нарешті отримав довгоочікувану можливість як слід відпочити.
Не довго думаючи, Сін Цзюань просто повів свого вчителя до себе, незважаючи на те, що сам даос не надто підтримував таке рішення.
- Тобі не здається, що варто було виділити мені одну з гостьових кімнат?
- Учителю не до вподоби моя компанія? - хмикнув голова ордену Сін. Втім, його вираз обличчя залишався незворушним.
- Перш за все мені не до вподоби зайві обговорення та плітки, - пояснив Сьомий, втомлено присівши на ліжко.
Вислухавши чоловіка, Сін Цзюань недбало скинув з себе верхній халат, після чого примостився поряд з даосом. Руки голови ордену одразу потягнулися до поясу верхнього одягу Сьомого:
- Тобто увесь той час, що ми проводили тут до твого повернення в своє справжнє тіло, тебе не хвилювала думка оточуючих, а тепер раптом це стало важливим?
- Мене і досі не хвилює подібне, проте... - спостерігаючи за тим, як Сін Цзюань крок за кроком добирається до його оголеної шкіри, даос не спиняв чоловіка, хоч і не хотів показувати свої рани. - Ти - інша справа. Як голова ордену, ти приковуєш до себе значно більше уваги, ніж будь-хто інший.
- То ти переймаєшся через мене? - Сін Цзюань не зміг стримати посмішку. Проте в наступну мить в його очах відобразилися зовсім інші емоції. Чоловік все ж таки у всій красі побачив ту ціну, яку Сьомий заплатив за їх перемогу. І нехай поранення не були смертельними чи надто тяжкими, проте в той момент для голови ордену Сін споглядання навіть найменшої подряпини на тілі даоса оберталося нестерпною мукою.
Сін Цзюань перевів погляд на обличчя Сьомого, і його серце вкотре болісно стислося. Чен Чен потурбувався про те, щоб прибрати звідти сліди крові, але змусити одразу зникнути довгий тонкий поріз на правій щоці не зміг би навіть такий вмілий майстер, як настоятель Фан.
Оцінивши настрій учня, даос швидко зреагував і прикрив половину обличчя рукою:
- Це ненадовго. Скоро знову буду, як новенький.
Заплющивши очі, вільною долонею Сьомий зарився собі у волосся і став неквапливо поглажувати шкіру голови. Незабаром він зупинився та спитав:
ВИ ЧИТАЄТЕ
Даочжан легкої поведінки та його високопоставлена підстилка
FantasyЗаклинач помирає і перероджується. Але все пройшло якось через одне місце - він опинився в тілі юнака на ім'я Ґань Цзяо, який виявився повією. День у день його тілом безцеремонно користувалися, поки одного разу йому не підвернувся шанс відігратися...
