Даочжан легкої поведінки та його високопоставлена підстилка

Розділ 173. Суворий лікар та неслухняний пацієнт

Розмірений стук чужого серця цілковито заповнив свідомість Сін Цзюаня. Одна рука Сьомого продовжувала м'яко притримувати голову чоловіка, в той час як другою даос заспокійливо погладжував його по спині.

Спочатку напружений, голова ордену Сін поволі розслаблявся в обіймах свого вчителя, однак навіть не думав про те, щоб відсторонитись від його грудей. Натомість Сін Цзюань лиш міцніше притулився до даоса, обережно обійнявши його у відповідь.

- Не зрозумій мене неправильно, - тихенько кашлянувши, через деякий час подав голос Сьомий, - проте здається, що якщо ми просидимо так ще хоч трохи, я отак сидячи і засну.

Злегка сіпнувшись, голова ордену Сін розплющив очі і неохоче вивільнив чоловіка зі своїх обіймів.

- Та ти й сам вже ледь тримаєшся, - усміхнувся даос, після чого зручно розмістився на ліжку і простягнув руки, запрошуючи учня до себе. - Швидше, йди до мене.

Це виглядало так привабливо і здавалося настільки затишним, що Сін Цзюань без зайвих вагань та із превеликим задоволенням вже наступної миті ніжився в теплих обіймах.

***

- На жаль, голова ордену та його учитель не зможуть вшанувати нас своєю присутністю, тож, як помічник пана Сіна, я вітаю всіх присутніх від його імені. Нехай сьогоднішній бенкет ознаменує повернення миру і спокою в орден Сін.

Перш ніж зробити таке оголошення, раніше того ж дня Мей Ся навідався в покої голови ордену, щоб упевнитися, що Сін Цзюань готовий до вечірнього частування в прийомній залі. На всяк випадок чоловік не спішив одразу вриватися до спальні, проте на повірку на вхідних дверях не було жодного бар'єра, а до слуху не долинало ніяких специфічних звуків.

Тільки упевнившись, що не побачить того, чого не хотів би, помічник голови ордену переступив поріг внутрішньої кімнати. Сін Цзюань та Сьомий мирно спали, не випускаючи один одного з обіймів навіть уві сні, тож розчуленому таким видовищем Мей Ся не залишалося нічого, окрім того, щоб турботливо накрити обох ковдрою і провести бенкет без участі голови ордену.

Натомість згодом Сін Цзюаню довелося вислуховувати повний звіт про стан справ у ордені, а разом з ним мимовільним слухачем став і його вчитель.

"Це, певно, покарання за усе, що я в житті зробив не так?" - подумки бідкався даос, поки Мей Ся незворушно вивалював на них цілу купу інформації.