Позбиравши розкиданий одяг голови ордену, Ґань Цзяо заварив собі чаю та вирішив погортати одну з чисельних книг, які мав хазяїн будинку. В минулому житті він багато читав, живучи на своїй горі, проте в цьому втіленні все не міг виділити на це достатньо вільного часу.
Захопившись книгою та своїми роздумами, даос не помітив, як Сін Цзюань прокинувся. Почувши шурхіт ковдри, Ґань Цзяо підняв голову. Чоловік, як і минулого разу, без тіні сорому пройшов по кімнаті до свого вбрання, що було охайно складене руками юнака, і неспішно одягнувся.
- Як ходити та світити своїми принадами, так це нічого, а як разок роздягли проти волі, так ми півночі не можемо заспокоїтись, - вирвалося у даоса.
- Я знаходжусь у себе вдома і можу ходити так, як того побажаю. Тільки не кажи, що тебе щось бентежить, - відмахнувся від нього ще сонний Сін Цзюань.
- Що ти, я заради цього сюди і прийшов.
- А, до речі, в яку авантюру ти вирішив втягнути мене цього разу? - схаменувся голова ордену.
- Хотів отримати свої вибачення, - обдарував його наймилішою посмішкою Ґань Цзяо.
- О, звісно! Вибач, що через тебе я ледь не ліг під власного учня!
- Якщо подумати, то я також учень твого ордену, - підморгнув йому даос.
- Ґань Цзяо!
- Просто визнай, що я мав рацію, - зітхнув юнак. - А ще я б не відмовився від винагороди.
- Добре, ти був правий, - закотив очі Сін Цзюань. - Але за що тебе винагороджувати?
- Вивів на чисту воду та покарав збоченця, вирвав голову ордену з його підступних лап, супроводив голову ордену додому і сидів з ним до глибокої ночі, - загинаючи пальці, перераховував Ґань Цзяо. - І найголовніше - не попався на очі жодній живій душі, тож інцидент залишився між нами трьома. І повір, ніхто з вас не захоче про це розповсюджуватися.
- А що стосовно тебе?
- А мені якось все одно, я не любитель базікати, так що можеш спати спокійно, - знизав плечима Ґань Цзяо, поїдаючи сухофрукти і запиваючи їх чаєм.
Сін Цзюань також налив собі чаю і сів за стіл. Якийсь час вони мовчки займалися чаюванням, затим даос поцікавився:
- Так що це за ненависть до одягу? Ти так усе розкидав, що я, грішним ділом, подумав, що хтось таки здійснив те, що той покидьок не встиг.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Даочжан легкої поведінки та його високопоставлена підстилка
ФэнтезиЗаклинач помирає і перероджується. Але все пройшло якось через одне місце - він опинився в тілі юнака на ім'я Ґань Цзяо, який виявився повією. День у день його тілом безцеремонно користувалися, поки одного разу йому не підвернувся шанс відігратися...
