Я перестану кохати тебе десь у лютому,
Віддаючи перевагу неіснуючому числу,
Але може почуття й тимчасова річ,
Проте завжди буду хотіти говорити з тобою віч-на-віч.
Навіть якщо серце моє розіб'єш на шматки –
Я буду поруч збирати скла уламки.
Чекатиму тебе завжди і відпущу ті почуття не скоро,
Як би це мені дорого не коштувало!
Але не хочу, щоб ти про мої почуття знав,
А то раптом вже мене комусь продав.
Та і лячно, що потім ти підеш,
Скажеш "тепер ніде мене не знайдеш"!
Тому думаю, що думки мої не для тебе.
Слова, чому лише на папір ви йдете?
Може б і прийняли вас, як рідних,
Але думаю ви праві шукаючи собі подібних.
В цілому це все не важливо –
Кохати, хоч і таємно, саме по собі диво.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Подорож коханням 💗16+💗
PoetryПривіт, друже! Зараз я коротко розповім тобі про книгу. У твоїх руках знаходиться збірка віршів про кохання. Вірші можуть здатися занадто розкиданими, але це символ моєї ж душі, твоєї душі. Ні в кого немає повного порядку на таємних полицях. Пропус...
