Дивлюсь у його очі, а бачу твої
І слова звучать якісь отруйні.
З його уст линуть холодні птахи,
А з твоїх звучали казки.
Чому ж тоді обрала синицю,
Не зберегла свою ж зіницю?
Тепер лише дивлюсь на журавля в небі,
Мріючи потримати його в руці...
Дивлюсь в його очі та не бачу тепла -
На душі аж влітку зима.
І так хочеться повернутися в твою весну,
Але вже журавель в пошуках іншого добробуту.
Більше ніколи не почути твоїх казок,
Не зробити в безтурботне дитинство крок.
Тому дивлюсь на рідних, холодних птахів,
Згадуючи різноманітний шум чужих звуків.
Намагаюся забути щасливе минуле наше,
Поставити мітку на спільне фото: «чуже»,
Але погладжуючи у руках синицю -
Мрію сховатись у глибоку криницю.
Мрію тихо листати пошарпаний альбом,
Де журавель в руках не здавався б сном.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Подорож коханням 💗16+💗
PoesíaПривіт, друже! Зараз я коротко розповім тобі про книгу. У твоїх руках знаходиться збірка віршів про кохання. Вірші можуть здатися занадто розкиданими, але це символ моєї ж душі, твоєї душі. Ні в кого немає повного порядку на таємних полицях. Пропус...
