Під запах попелу в повітрі -
Злились двоє закоханих у вітрі.
І хоча ще видно було чорну фарбу -
Забули вони якусь там образу.
Згадали ті смаки, ті вечори,
Тому біля вогнища вирішили випити кави.
Виникло бажання дістати листи з вогню,
Але потім вирішили писати іншою любов'ю.
І як наче не було тих сумних днів,
Коли, в сльозах, губились серед альбомів.
У повітрі, біля вогнища закружляло кохання.
Серце радіє: тепер алкоголем його не лікують до світання.
І як же плакали двоє закоханих,
Що колись пішли до інших
З брудною чорною ногою,
Не даючи душі бажаного покою.
Тепер самі вечорами віришили писати пісні,
Щоб знову не загубитись навесні.
І знову навкруги запахло свіжим хлібом,
Не даючи закоханим загубитися з віком!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Подорож коханням 💗16+💗
Thơ caПривіт, друже! Зараз я коротко розповім тобі про книгу. У твоїх руках знаходиться збірка віршів про кохання. Вірші можуть здатися занадто розкиданими, але це символ моєї ж душі, твоєї душі. Ні в кого немає повного порядку на таємних полицях. Пропус...
