Я руками блукаю по нашому фото -
Тепер воно цінніше за високе золото.
Торкаюся пальцями посмішки, волосся -
Це єдине, що від тебе тепер залишилося.
На ньому ти такий, який ніколи,
Такий, про кого не пишуть протоколи:
Святий, невинний і тільки мій,
Але лише нам зрозуміло, що то ілюзія мрій...
Я пальцями блукаю в тому, чого й не було
(У тих бажаннях, яких тобою ж замело).
Там світло й палає хвилинне життя,
Ховаються за фото свої секрети й зізнання.
Та й воно останнє, що залишилося від нас -
Все інше давно вже приховав невпинний час.
І той момент, який тепер для нас навік -
Єдине, що витре сльози із замучених повік.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Подорож коханням 💗16+💗
PoetryПривіт, друже! Зараз я коротко розповім тобі про книгу. У твоїх руках знаходиться збірка віршів про кохання. Вірші можуть здатися занадто розкиданими, але це символ моєї ж душі, твоєї душі. Ні в кого немає повного порядку на таємних полицях. Пропус...
