Яскраво загорілися лампи,
Зашуміли святкові куранти.
Він тихо підійшов, став поруч
(Швидше за все то було ліворуч).
Вона відчула його подих та руку -
Вмить забула всю душевну муку.
"-Потанцюємо? - прощебетав чоловік.
-Звісно, - поставила вона вишневий сік".
І хоча навколо було багато очей -
Їх не хвилювала жодна із речей.
Він ніжно стиснув її пальці,
Вона ж відчула, як всередині піднялися зайці.
Але музика не грала, мовчав мікрофон -
Не для танців був їхній фон,
Проте серця так загорілися любов'ю,
А голови так наповнилися кров'ю,
Що самі для себе стали і співали,
У голові потрібні локації уявляли.
"-Потанцюємо? - чує вона через рік".
Озирається - то не коханий чоловік.
Потухли лампи, затихли куранти -
Стояла вона в очікуванні Санти.
Але її бажанню не здійснитися -
Тепер він буде їй у формі снитися,
Щебетати на вухо голосні обіцянки,
Щоб на ранок вона вже не рахувала склянки...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Подорож коханням 💗16+💗
PoesíaПривіт, друже! Зараз я коротко розповім тобі про книгу. У твоїх руках знаходиться збірка віршів про кохання. Вірші можуть здатися занадто розкиданими, але це символ моєї ж душі, твоєї душі. Ні в кого немає повного порядку на таємних полицях. Пропус...
