Святкові куранти

24 14 1
                                    

Яскраво загорілися лампи,
Зашуміли святкові куранти.
Він тихо підійшов, став поруч
(Швидше за все то було ліворуч).

Вона відчула його подих та руку -
Вмить забула всю душевну муку.
"-Потанцюємо? - прощебетав чоловік.
-Звісно, - поставила вона вишневий сік".

І хоча навколо було багато очей -
Їх не хвилювала жодна із речей.
Він ніжно стиснув її пальці,
Вона ж відчула, як всередині піднялися зайці.

Але музика не грала, мовчав мікрофон -
Не для танців був їхній фон,
Проте серця так загорілися любов'ю,
А голови так наповнилися кров'ю,
Що самі для себе стали і співали,
У голові потрібні локації уявляли.

"-Потанцюємо? - чує вона через рік".
Озирається - то не коханий чоловік.
Потухли лампи, затихли куранти -
Стояла вона в очікуванні Санти.

Але її бажанню не здійснитися -
Тепер він буде їй у формі снитися,
Щебетати на вухо голосні обіцянки,
Щоб на ранок вона вже не рахувала склянки...

Подорож коханням 💗16+💗Where stories live. Discover now