Він ніколи не приносив квіти,
До ніг моїх не підносив світи.
Зате слова голосні звучали,
Пташки поруч на гілках співали.Це, мабуть, той тип кохання,
Коли слова єдине задоволення.Він ніколи не влаштовував побачень,
Тому що завжди на вулиці холодний січень.
Розмови про майбутнє боявся
І ніколи зі мною при інших не обіймався.Це, мабуть, той тип кохання,
Коли мчать на цвяхах до розлучення.Тільки вдома у мене був,
Інколи, правда солодощі приносив,
Але кожний крок до мене
Він питав: «Чому так далеко до тебе?».Хоча я не жила в іншій країні,
А всього лиш з ним в одній долині.
Це, мабуть, той тип кохання,
Коли відсутні поцілунки до світання.Це хіба взагалі кохання,
Коли слова і обіцянки, як випробування?
Коли заради коханої не готові боротись
І ладні при першій проблемі здатись?

ВИ ЧИТАЄТЕ
Подорож коханням 💗16+💗
PoetryПривіт, друже! Зараз я коротко розповім тобі про книгу. У твоїх руках знаходиться збірка віршів про кохання. Вірші можуть здатися занадто розкиданими, але це символ моєї ж душі, твоєї душі. Ні в кого немає повного порядку на таємних полицях. Пропус...