Ти її бачив сьогодні,
Зазирав у тії глибокії очі?
Бував коло неї щоночі,
Коли в душі прокидалися грачі?
Відповідав на звичайне "як ти",
Надавав значення слову "ми"?
Я от бачив її холодної осені,
Коли відкривалось те, чого не видно весні.
Бував поруч у зливу та яснеє сонце,
Але вона щоразу шукала твоє віконце.
І лепетала мені, як до тебе летять птахи,
Очікуючи сонячні, теплі, спільні ранки.
В сльозах промовляла ледь чутно про тебе,
А я молив поруч потрапити до неї в серце.
Ти бачив її у поривах не мого кохання,
У стані алкогольного сп'яніння?
Розумів, чому вона видихає чорний дим?
Але ж ні, постійно казав: "грець з тим!".
Не звертав увагу на її ніжні, холодні руки,
Не розумів, що її прокляття, то далеко не муки...
Ти бачив її сьогодні,
Зазирав у сяючі тії очі?
Як же довго вона тягнулася до тебе...
Ти зазирнув, нарешті, - а там кохання до мене.
От і зрозумій, що варто бути поруч завжди,
А не тоді, коли всі, крім неї, спалюють мости.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Подорож коханням 💗16+💗
PoesiaПривіт, друже! Зараз я коротко розповім тобі про книгу. У твоїх руках знаходиться збірка віршів про кохання. Вірші можуть здатися занадто розкиданими, але це символ моєї ж душі, твоєї душі. Ні в кого немає повного порядку на таємних полицях. Пропус...
