Віриш, з усіма згадую тебе,
Як якесь неймовірно слабе?
Але найгірше в тому одне,
Хоча воно, мабуть, буде нудне.Щаслива одна, в самоті,
Проте кохання не вірить сумній ноті.
Віриш, повсюду бачу твої очі,
Доторкаюсь до інших - не їх плечі?Але найгірше в тому одне,
Хоча воно, мабуть, буде нудне.
Серце не приймає, що розбилось,
Не вірить, що від болю не стрималось.Віриш, із усіх куточків чую голос твій,
Але не знаходжу його в жодній із повій?
Проте найгірше в тому одне,
Хоча воно, мабуть, буде нудне.Серце не вірить, що вони - не ти,
Не вірить, що змінилися октави.
Так і живемо у внутрішніх сварках,
Тонемо, але не любимось у чужих очах...

ВИ ЧИТАЄТЕ
Подорож коханням 💗16+💗
PoesiaПривіт, друже! Зараз я коротко розповім тобі про книгу. У твоїх руках знаходиться збірка віршів про кохання. Вірші можуть здатися занадто розкиданими, але це символ моєї ж душі, твоєї душі. Ні в кого немає повного порядку на таємних полицях. Пропус...