Непустий перон

22 15 2
                                    

Життя часто нас дивує -

Сюрпризи різні дарує.

Зводить, розводить двох людей,

То ніжність, то сльози капають з очей.

І коли б здавалося що ось, фініш -

Це лише останній суворий марш.

Далі вальс, лезгінка чи тіла -

Він великий, вона поруч дитина мала.

У обох рани на серці, палає душа,

То він її, то вона його не хотя полиша.

І скільки ж доля дарувала тих сюрпризів

І скільки життя підносило морозів...

Він заштопає крила, збереться з думками,

Вона вилікує серце власними ж словами.

І от все, ніби історія нова, новий вагон,

Але один погляд у вікно - там не пустий перон.

Знову все спочатку, але вірю, що вже навік:

Він стане її вірний, коханий чоловік,

Вона для нього остаточно стане близькою

І протече їхнє життя спокійною рікою.

Але життя часто нас дивує,

Труднощі всілякі не рідко дарує,

Проте вони зможуть, зберуться разом -

Напишуть історія замученим пером.

Вже одне одному лікуватимуть душі

І вірю я, молюсь, що не стануть байдужі.

Таких історій може є багато на цім світі,

Але для них нехай буять віти у цвіті!

І ви шукайте досвід, підбирайте слова,

Щоб доля жорстока коханих навік не розвела!

Подорож коханням 💗16+💗Where stories live. Discover now