Пролог.

621 53 3
                                    

З щоденника Мішель Харріс.
Запис датований: 16 вересня 2021 рік

«Діти, цінуйте своїх батьків! Вони хочуть для вас всього найкращого. Допоможуть, дадуть пораду, витруть сльози». - терпіти не могла цю фразу усіх вчителів. У віці шести років я пішла перший раз у перший клас не з білими бантиками в каштановому волоссі та не з прасованим одягом, а з посіченими кінчиками та брудним одягом, який носила ще моя бабуся в СРСР. Тоді я ще не розуміла, що: «Вони хочуть для вас всього найкращого» — повна туфта, яку чіпляли на вуха дітям у яких ще немає власної думки. Знаєте, я навіть вірила в це, думала: «Ну так моя мама проявляє любов до мене». Е ні, в десять років я нарешті зрозуміла всю цю брехню, яку нам казали. Ні в якому разі не заперечую стосовно крутих батьків, такі є та їх багато! В моєму випадку, моя сім'я, яка складається з матері п'яниці та батька, який пішов за памперсами для мене та так і не повернувся, тож, що ви там говорили про: «Любов до дітей та батьків»?

Зараз мені вже 25 років, я закінчила школу та універ. Практикую журналістику та доволі непогано виходить. Живу в маленькому містечку Чехії та підробляла (вже звільнилась) в кафешці баристою. Завтра вилітаю в США, штат Каліфорнія, адже закінчила університет онлайн і мене запросили продовжувати кар'єру там. Моя мрія здійснилась! Я їду геть звідси... Нарешті.

Що ж буде далі?
Сподіваюсь, вам сподобалось! Дякую за зірочки та коменти💓
Тгк: irpovs
Тік Ток: irpovs

Кар'єра чи Кохання?Where stories live. Discover now