Кар'єра чи Кохання?

4. Хто я?

19 вересня 2021 рік
Ранок

Увесь вчорашній день я спала, точніше міркувала, а ще, бляхо, точніше думала про те, яке в мене буде майбутнє, адже таке відчуття, наче, все піде шкереберть і замість Америки я побачу навіть не Чехію, а свій будинок з матір'ю. Та якщо бути чесною, то навіть це не дуже лякає... Лякають думки, які в мене постійно в голові, моя внутрішня подруга (ненавиджу її).

— Я впораюся! - говорила сама собі.

— Мішель, у тебе нічого не вийде! - гидкий голос прозвучав всередині моєї голови. — Ти ж донька п'яниці та сама регулярно п'єш.

— Я можу це контролювати, маленька пляшечка шампанського в день нічого не зробить глобального!

— Сьогодні пляшечка, а завтра дві, а після завтра три так і до запою недалеко. У тебе немає майбутнього! Ти не журналіст, а прибиральниця в барі для людей, які схожі на тебе!

— Мішелька, давай спати? Завтра рано прокидатись. - сказав голос, який не був схожий на той, який я ненавиджу. — Любо, ти в нормі?

— Оу... Мері, все добре, напевно, переліт дійсно важкий для мене був. Дякую за чай, я піду. - чорт-чорт, все дуже погано.

Та від того, що я пережила цю ніч не легше, хоча, я рада, адже Мері не побаче труп ліпшої подруги на ліжку у власному будинку. Кумедно, правда?

— Та краще б ти здохла, ти ж хочеш цього, але боїшся...

— Через годинку нам привезуть сукні на вибір, зроблять нам зачіски, а також макіяж, скажи круто? Будемо веселитись на повну! - ще навіть доба не пройшла, а я все більше та більше поглинаюсь в цей шалений вихор спогадів, думок, голосів та таке інше.

До мене звертаються, а я все одно десь там.

— Мені треба піти на співбесіду..

— Ми про це вже вчора говорили, з цим проблем не буде!

— У мене немає таких...

— Я тебе запрошую, тому я й оплачую.

— Я ще не...

— Ау, Мішель, вийди з цього дурного транса! Ти зараз не в Чехії, не біля своєї матері! Ти тут, бляхо, в Каліфорнії йдеш тусити з журналістами та кращою подругою!