Кар'єра чи Кохання?

24. Особистість.

23 вересня 2021 рік

Знаєте, у книжках є багато різноманітних
цитат, якими я завжди захоплювалась і продовжую це робити до сих пір. Вони, насамперед, беруться не з голови, а на життєвому досвіді, досвід ми отримуємо щодня, але особисто я не вчуся на помилках. Це захоплює. Вставати на одні і ті самі граблі, знаючи, які можуть бути наслідки і, бляха, адреналін каже всередині тебе: «Давай, крихітко, зроби це ще раз! Дізнайся, що буде! Життя одне».

Все ж таки один урок я винесла. Життя не одне, життя триває кожного дня, кожну хвилину, кожну секунду, а помираємо ми тільки один раз.

До чого я веду? До того, що пригоди це класно, але потрібно вміти керувати емоціями та діями, бо вони можуть призвести до втрати себе на цій планеті.

Я пишу такі статті про які дехто міг би жалкувати, бо вони небезпечні. Один виклик і тебе знайдуть, але мені начхати. Правильно це чи ні — не знаю, але мовчати також не буду.

Один із наслідків моєї роботи зараз у мене перед носом і вся в крові я, проте очі у мене блищать як ніколи.

— Трясця! - труп амбала та з цим надписом на його чолі дійсно був страшним.

Кінчики моїх пальців почали німіти і на руках і на ногах, сили покидали мене з кожною секундою, кров, звісно, не переставала текти.

— Довго я не протримаюсь. - вийшла на трасу з надією, що хтось мені допоможе та зупиниться. — Я дурепа, якщо думаю, що хтось зупиниться.

Пройшло пʼять хвилин, десять і я помітила джип, так, це був чорний джип. Вибігла на дорогу ще дужче та почала махати руками.

— Тут! Я тут! Зупиніться, прошу! - автівка повільно знижувала швидкість та врешті-решт загальмувала. — Дякую!

— Мішель Харріс, ви затримані. - чоловік у балаклаві вийшов з машини. — Сідайте у машину.

— Що? Ви взагалі хто? - на поліцейських не схожі, а розмовляють так, наче я дійсно скоїла страшний злочин.

— Поговоримо пізніше. У машину, міс. - один з чоловіків взяв мене за лікоть.

— Агов! Подивіться навколо! Я сильно поранена, ледве тримаюсь на ногах, бо трапилась аварія, а ви...

— Пакуй её! (переклад: запаковуй її) - після цих слів я відчула знову неймовірний біль, мене вдарили, а потім ще-ще і це продовжувалось дуже довго, дуже...