Кар'єра чи Кохання?

25. Адреналін.

24 вересня 2021 рік

Я на сцені розповідаю про свій карʼєрний шлях, глядачі спостерігають та слухають, я демонструю презентацію зі своїми першими зйомками в Україні, Бахмут.

Усі уважно слухають, у когось сльози течуть по щоках, коли я показую жахливі кадри. Як потім помічаю незнайомця у чорному.

Через те, що під час промови я намагаюсь дивитися на кожного, заглянути в душу, щоб передати емоції, саме тому помітила того, кого не хотіла б бачити.

Він просто долонею зробив щось схоже на пістолет і приклав до своєї скроні та зігнув великий палець. Жестом показуючи, що зробив постріл та це був не просто жест, був безжальний звук і крики людей.

— Чорт! Заберіть мене звідси! - прокинулась я та почала махати руками, щоб мене витягли з цього лайна. — Виведіть людей з приміщення!

— Тихо-тихо, крихітко, ти в безпеці... - прошепотів чоловічий голос на вухо.

— Деймон? - в холодному поті заскулила я.

— Не зовсім. - такий злий у незнайомця голос наче імʼя, яке я промовила, образило чоловіка. На ньому була маска, тому не змогла розгледіти його обличчя, проте голос був знайомим.

— Де я? Що зі мною? - подивилась на свій живіт, який був замотаний в бинт, який вже встиг стати червоним.

— У тебе сильне поранення, довго будеш приходити в себе. Якщо будеш намагатися втекти — не вийде, тут повно охорони...

— Охорона, яка збила мене? Безжально підрізала, а потім ви кинули свою людину, мертву людину, з надписом. - ледве посміхнулась. — Кепські у Вас справи, незнайомцю. - навіть через тонку тканину маски я могла відчувати його здивування.

— Хм, невже на горизонті зʼявились конкуренти? Добре, крихітко, просто попереджаю, що не втечеш, тим паче з таким пораненням.

— Жінка здатна гори перевернути на власних плечах, а на голові нести чоловіків, які самі не здатні нічого зробити, йолопе.

— Не жінки, а тільки ти. Сумніваюсь, що ти будеш тягти когось на голові. Не в твоєму стилі. - з цими словами він пішов, залишаючи за собою запах дорогого парфюму.