24 вересня 2021 рік
— Зачекай, що ти будеш робити, якщо тебе помітять? Тим паче ти відрізняєшся... По віку. - соромʼязливо запитала у хлопця, коли він збирався відчинити страхітливі двері.
— Не хвилюйтесь, Мішель, Деймон все продумав до дрібниць, я вас не підставлю. Менше слів, за діло.
— Ох, нарешті Вас привели, я зачекався вже. - сказав гидотний чоловік напроти, потрібно було мені тільки розвернутися, як помітила, що всі у масках, у чорних балакалавах і навіть цей хлопчик, коли він встиг її одягнути?
— Навіщо я вам? - впевнено запитала у групи амбалів, дивлячись кожному в очі, зараз я почуваю себе набагато впевненішою, бо розумію, що не одна.
— Ох, любо, прошу. - головний вказав іншому допомогти мені сісти на стілець. — Ти будеш завʼязана, вибач. Проте через твою гарну вдачу завʼяжемо ми тобі тільки ноги. - бляха, краще б руки, але Деймон мене раніше вчив, як виплутуватися з цього лайна.
— Ви надто добрі, не боїтеся, що я цим скористаюсь? - посміхнулась у відповідь гнилою усмішкою.
— Ну розумієш... - він «непомітно» натякнув на пістолет у себе в правій кишені. — Я не один озброєний, тому обирати тобі. - проковтнула слину та продовжила слухати їх далі, чекаючи на появу Деймона, а саме: великий шум за дверима — це і буде знак діяти.
— За кожну брехню або мовчання ми будемо тебе бити електрошокером або робити візерунки ножем, домовились?
— Звідки ж Ви будете знати, що я Вам брешу?
— Це буде видно, крихітко. - бляха, який знайомий в нього голос, такий загадковий і водночас магічний. — Перше питання, приготуйся. - усі замовкли. — На кого ти працюєш?
Не встигла я відреагувати і взагалі зрозуміти про що йде мова, як почався шум: виламували двері. Я знала, я відчувала, що Деймон не дозволить їм робити мені боляче, навіть трохи.
Я одразу стрибнула на ноги та швидко дістала ніж з внутрішньої частини свого стегна. На жаль, не встигла розрізати мотузку, як на мене один з них накинувся. Почав душити та навіть трохи підняв мене над землею, але я встигла влучити йому в шию гострим кінчиком метала. Після його смерті я нарешті змогла за секунду обірвати ту мотузку, яка залишила сліди на шкірі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кар'єра чи Кохання?
Roman d'amour‼️ПОДІЇ В УКРАЇНІ, ЯКІ БУДУТЬ НАПИСАНІ У РОЗДІЛАХ - РЕАЛЬНІ‼️ Мрія Мішель з самого дитинства - бути журналісткою, мати гарну кар'єру в США та за її межами. Вона бореться за справедливість та хоче довести всім, що жінки багато чого вміють. Дівчина са...
