У кайданах

74

— Герміоно! — Джіні викрикнула її ім'я і, швидко спустившись сходами, міцно обняла. — Боже… Боже мій… Герміоно…

Джіні гладила долонями обличчя і плечі дівчини, ніби намагаючись переконатися, що вона була реальною.

Герміона не могла повірити своїм очам, спостерігаючи за подругою.

Вона виглядала так само. Наче й не було останніх двох років. Яскраве руде волосся, знайома посмішка та очі повні сліз. Джіні осіла на землю, схлипуючи та обіймаючи подругу. Нерівний шрам все ще тягнувся її обличчям.

Герміона заплакала, її руки смикнулися і схопили дівчину за плечі.

— Джіні... О, Джіні!

Вони стояли навколішки, притулившись одна до одної і ридаючи декілька хвилин поспіль.

Через деякий час Джіні трохи відсунулась, витерла сльози й уважно подивилася на Герміону.

— Я думала, що більше тебе ніколи не побачу. Подивися на себе. Боже, ти така худа.

Погляд Джіні пробіг тілом Герміони, зупинився на її животі, і вона на мить застигла.

Радісне полегшення зникло з лиця Джіні. Дівчина виглядала так, ніби її вдарило прокляттям. Джіні тримала Герміону за плечі, продовжуючи дивитися вниз.

— Боже, мені так шкода. Мені так… так шкода.

Візлі підвела голову й глянула на Драко з неприхованою огидою.

— Відійди від неї. Ти не маєш права навіть торкатися її…

Вона різко кинулася на Драко, наче збиралася задушити його.

Герміона схопила Джіні за плечі, щоб зупинити.

— Джіні!

— Відпусти мене! — Джіні спробувала відштовхнути руки Герміони від себе. — Він сказав, що подбає про тебе! Він приходив сюди і щоразу казав, що поверне тебе. А замість цього… — голос Джіні тремтів від люті, — ґвалтував тебе, поки ти не завагітніла!

Горло Герміони стислося, і вона стала перед Драко, затуливши його собою.

— Джіні, він не мав вибору. Не чіпай його.

Дівчина подивилася повз Герміону на Драко, але зупинилася. Вона схопила зап'ястя Герміони.

Дівчина почула зітхання Драко.

— Все гаразд, Ґрейнджер. Іди до будинку та відпочинь. Мені потрібно перевірити захисні чари.