У кайданах

40. Флешбек 15

Серпень 2002 року.

Вогневіскі залишив гіркий присмак у неї в горлі, змушуючи стукіт її серця трохи стихнути. Гостре почуття хоробрості наповнювало її зсередини.

Герміона простягла пляшку Драко, і він зробив великий ковток. Його очі не відривалися від неї. Нарешті він відвів погляд. Оглянувши порожню кімнату, Малфой витяг паличку з кобури, пристебнутої до правої руки, і прикликав маленький диван для них. Герміона здивовано глянула на нього.

— Я не збираюся тягнутися на другий бік дивана щоразу, коли ми передаватимемо одне одному пляшку, — сказав він. Потім додав глузливим тоном: — Я можу начарувати столик посередині, якщо тобі потрібна межа між нами.

У його очах виднілося глузування. Він досі лишався без сорочки.

— Або ти міг би начарувати парочку келихів, — відповіла вона, кинувши на нього багатозначний погляд. Герміона опустилася на диван і почекала, поки він зробить те саме.

Він сів, поклавши руку на спинку дивана за її плечем, і нахилився до неї ближче, передаючи пляшку.

— Твоя черга. Тобі треба ще багато надолужити, — тихо сказав він. Драко був набагато ближче, ніж було би слід.

Герміона зробила ще один ковток, поки він дивився на неї. Коли вона спробувала повернути пляшку, він відхилився й показав жестом, щоб вона продовжувала.

— Ти пошкодуєш про це, коли я знову почну давитися слізьми в твоїй присутності, — сказала вона, знову повертаючись до своїх думок про те, наскільки ж він був п'яний. Герміона вже відчувала, як алкоголь починає вдаряти їй у голову. З вечері минуло кілька годин, і тепле, п'янке відчуття ейфорії вже охоплювало її.

— Ти не так вже й багато плакала, — зауважив Драко, обережно відкидаючись назад. Потім він голосно зітхнув від полегшення, повністю спираючись на спинку дивана.

— Я й гадки не мав, як сильно сумував за можливістю притулятися до чогось спиною.

— Будь обережний протягом наступних днів, — сказала Герміона, поки не пила вогневіскі. — Якщо не будеш зберігати пильність, шкіра може порватись, і мені доведеться знову накладати шви. Якщо хочеш... я можу продовжувати оглядати твою спину. Ти не відчуватимеш їх, якщо я полікую тебе ще хоча б декілька днів. Як мінімум, не фізично.