1.36

26 6 1
                                    

Смуток з'явився на обличчі Ань Жун, коли вона спостерігала за двома людьми на танцполі. Вона вимовила з подивом: 

- Тільки така досконалість, як Лін Сюе, варта бути парою для принца Лена, ах...

- Кх ... - Нін Шу постукала собі в груди. Вона вдавилася фруктами. Потім глянула на Ань Жун. Який менталітет, ах. 

Жінки, якщо не боролися за чоловіків і запасні колеса* з Лін Сюе, були схожі на Ань Жун, яка була віддана Лін Сюе настільки, що могла поступитися їй навіть своїм коханим хлопцем. 

(*Запасне колесо - закоханий в головну героїню/героя персонаж з яким підтримують гарні стосунки і який є "резервним варіантом")

Проте їхня доля була однаковою. Усі вони були гарматним м'ясом. Якщо перші жертвують життям, останні жертвують серцем. 

Після танців з коханою дівчиною Лен Ао виглядав, ніби на сьомому небі. Його безневинний вигляд був настільки тупим, наскільки це було можливо фізично. 

Танці не вплинули на дихання Лін Сюе. Вона взяла склянку червоного вина з підноса в руці офіціанта і зробила ковток. Вино цього світу справді не могло конкурувати з вином світу культивації. Мало того, що в ньому не було жодного сліду духовної енергії, так воно ще й забруднювало організм. 

Краєм ока вона з подивом помітила, що Ань Жун сидить із Нін Шу. І відчула себе трохи незадоволеною. Вона важала Ань Жун однією із своїх людей.

Їй здавалося, що її зраджують, і вона не могла терпіти зрадників. 

Прогулюючись витончено повз, Лин Сюе запитала Ань Жун: 

- Тобі краще? 

Та поспіхом встала: 

- Набагато краще. 

Насправді Ань Жун почувала себе досить нещасною. Якщо Лін Сюе справді дбала про неї, чому жодного разу не відвідала? Більше того, її травму, схоже, завдала сама Лін Сюе. 

Лін Сюе оцінила поглядом Нін Шу, яка сиділа збоку. Побачивши, що на ній надіто, її вираз став несхвалюючим. 

- Хоча одяг нічого не означає, це все ще правило етикету. 

Нін Шу переконливо сказала: 

- Ти знаєш, що я сирота. Я не маю грошей на купівлю одягу. Але твій одяг дійсно гарний.

Коли Нін Шу говорила, вона мало не торкнулася її. 

Лін Сюе негайно відсунулась, щоб ухилитися від рук Нін Шу. Вона з огидою насупилась. Як могла ця жінка не відчувати власної гідності? 

Нін Шу вважала, що перед смертю можна відмовитися від незначних речей, таких як гордість. 

Навіть Ань Жун не могла більше дивитись на вульгарні манери Нін Шу. Вона потягла Лін Сюе і сказала: 

- Лін Сюе, принц Лен дивиться на тебе. Мабуть, хоче поговорити. 

Колір обличчя Лін Сюе відразу змінився, коли вона побачила, що Ань Жун захищалє Лінь Цзяцзя. І холодно запитала: 

- Ань Жун, ти плануєш залишатися з нею?

Жун цього не чекала. Тон голосу Лін Сюе здавалося, прозвучав несхвально тому вона поспішно сказала:

- Лін Сюе, про що ти говориш? Як я можу спілкуватися із людиною такого низького класу. 

Людина низького класу, простолюдина. Нін Шу вже чула цей термін раніше від Лен Ао. В Тузі вона була просто людиною низького класу. 

Лін Сюе зверхньо кивнула, потім повернулася і пішла. Погляд Ань Жун був похмурим, коли вона дивилася в спину Лін Сюе. 

Нін Шу підняла брови, дивлячись на Ань Жун. Вона ніколи не очікувала, що та справді заступиться за неї. Може, й Ань Жун підмінили? 

Хоча ні, її не підмінили. Ймовірно, у неї виникли підозри, що її поранила Лін Сюе. 

Лін Сюе була тією людиною, яка казала: "У мене є привілей залякувати і зраджувати всіх людей у світі, і я вб'ю кожного, хто наважиться залякувати і зраджувати мене. Ань Жун, тобі краще бути обережною!"

Жун, як і хост, хотіла помститися. Було б краще, якби культиваторка розібралася з нею. Сценарій, де собаки б'ються і вигризають одна в одної шматки хутра, був справді гарний.

Тим не менш, Ань Жун за неї заступилася.

Швидка трансміграція. Частина 1 (Записи Гравців та Хостів)Where stories live. Discover now