Сестра Венздей

10. Книга з підказками?

­­Лу: Кого її?

Ви зайшли у свою кімнату.

Вен: Дівчину з твого ведіння і тієї картини. Її звати Гуді Аддамс.

Лу: Стривай, ти сказала Аддамс?

Вен: Так, вона наша пращурка яка жила 400 років тому. Вона була сильною відьмою, і Крекстоун хотів спалити її разом з усіма іншими ізгоями.

Лу: То он чому ти сьогодні хотіла спалити його статую.

Вен: Це було "подякою" за прекрасне минуле.

Ти всміхнулася, здавалось Венздей теж.

Лу: Щось ще трапилось?

Вен: Так, я дізналася, що монстр - людина.

Лу: Справді? Тобто він може бути буквально серед нас, і ми навіть не будемо знати, що він монстр? Але це вже щось. Доречі, коли я була в кав'ярні, я побачила подряпину на шиї Ксав'є. Схожа на сліди від кігтів тварини.

Вен: Мабуть це зробив монстр.

Ти промовчала.

Лу: Нам треба в бібліотеку. Там можливо зможемо дізнатися більше інформації.

Вен: Непогана ідея. Підемо прямо зараз.

Лу: Зараз?

Вен: А чому б ні? Чи в тебе є якісь справи? Тоді я можу піти одна.

Лу: Ні, нема.

Вен: Тоді пішли.

Ви вийшли з кімнати й попрямували у бік бібліотеки. Дорогою ви не розмовляли.

Зайшовши у бібліотеку ви почали шукати книжки в яких хоч, щось було написано про цього монстра. Зненацька до вас підійшла міс Торнхіл.

М/Т: Вам допомогти? Що ви шукаєте?

Вен: Тут є книжки про незвичних створінь які існують у реальності?

М/Т: Так, третій ряд друга поличка.

Ти підійшла до книжкової полиці й почала шукати потрібну книгу. Невдовзі ти знайшла її.

Лу: Венздей, я здається знайшла, що нам треба. Дякую міс Торнхіл за допомогу.

М/Т: Завжди рада допомогти. - сказала вона й пішла.

Вен: Що у тебе?

Лу: Розділ де описуються різні монстри. Тут ще картинки.

Вен: Ти ж пам'ятаєш як він виглядає монстр якого ми бачили?

Лу: Таке важко забути. Стривай, ось він!

Ти вказала на монстра який був точно такий же як тей монстр, якого ви бачили у лісі. До тебе підійшла Венздей.

Вен: Хайд. Монстр називається Хайд.

Лу: Схованкою хайдів є - печери. У яких він переховується, й живе (але не постійно). - читала ти.

Вен: Тобто хайди живуть у печерах. Це важлива інформація. А зараз нам треба повертатися. Візьми з собою цю книжку.

Ти поклала книгу у свій рюкзак, і ви вийшли з бібліотеки.

Вен: У п'ятницю піду до тієї печери. Треба її дослідити.

Лу: Стривай, ти знаєш де вона знаходиться?

Вен: Юджин показав. Шукав там рідкісних бджіл.

Ти вже відкрила рота, щоб щось сказати, але Венздей тебе урвала.

Вен: Я піду сама, навіть не проси.

Лу: В такому разі, ти не підеш на бал?

Вен: Нема сенсу туди йти. Це просто безглузда вечірня дискотека, що не цікавить мене.

Лу: Тоді я піду сама.

Вен: Повеселись. - відказала на те Венздей та пішла у інший бік.