Зайшовши всередину ти побачила статую якогось чоловіка.
Луна: Хто це? І чому він тут стоїть?
Венздей: Джозеф Крекстоун. Саме тому ми тут.
Луна: Хто це?
Венздей: Все що я знаю, це те, що пілігрими його дуже цінують.
Луна: Замало інформації.
Венздей: Згодна. Але сподіваюся зараз стане більше.
Ви обійшли приміщення, як раптом ти зупинилася біля картини.
Луна: Це ж вона...
Венздей одразу до тебе підійшла.
Венздей: Хто вона?
Луна: Дівчина з мого видіння...
Венздей: А це вже щось. Тепер я знаю як вона виглядає.
Через деякий час вже Венздей покликала тебе.
Венздей: Луна, я щось знайшла.
Ти підійшла до неї.
Під склом лежала старовинна книжка. Ти відчинила вітрину його, й Венздей взяла книжку.
Погортавши сторінки вона мовила:
Венздей: Це підробка.
Луна: Що?
Венздей: Тут пусті сторінки.
Вона перевернула книжку на інший бік, і ви побачили магазинний штрих код.
Ви деякий час просто мовчали, як раптом у капличку зайшли Юджин та жінка в одязі пілігримів у якої ти питала про Венздей.
?: Молоді панянки! Що ви тут робите?! Я ж казала, що капличка зачинена, і я впевнена, що ви мене почули!
Юджин: Я сказав, що двері були відчинені, і ви сюди зайшли бо дуже цікавитеся Крекстоуном.
Луна: Так, і ця вітрина теж була відчинена.
Жінка подивилася на книжку в руках Венздей.
?: Це підробка.
Венздей: Та не вже?
?: Оригінал викрали місяць тому.
Луна: Де справжня капличка?
?: Звідки мені знати, я тут з місяця квітня працюю!
***
Згодом ви вийшли з каплички, й подалися до кав'ярні, де ти мала працювати.
(Луна-Лу, Венздей-Вен)
Лу: Ми куди?
Вен: До кав'ярні, треба дещо спитати у Тайлера.
Лу: Хто це?
Вен: Не важливо.
Ви зайшли у кав'ярню. Венздей пішла до якогось кучерявого хлопця, ти подумала, що це Тайлер. А до тебе підійшов Ксав'є.
(Ксав'є-Кс)
Кс: Ти куди поділась?
Лу: Вибач. Шукала де кого.
Кс: Зрозуміло. Тоді повертайся на робоче місце.
Ти знову перевдяглася у форму, й пішла приймати замовлення.
Тим часом Венздей з Тайлером про, щось говорили. Ти не чула про, що, але бачила як Венздей дістала карту й на щось указала. Тобі було цікаво, що сталося далі, але ти вирішила не відволікатися від роботи.
Кс: У тебе чудово виходить.
Ти подивилася на Ксав'є, як раптом помітила поріз на його шиї який був збоку, але ти його все одно помітила.
Лу: *Це не звичайний поріз. Таке враження наче його хтось подряпав. Звір. Вовк чи ведмідь. А може... той монстр?*
Кс: Луна, ти мене чуєш?
Лу: Вибач, я задумалась.
Лу: *Треба розказати про поріз Венздей.*
Та її вже не було в кав'ярні. Оскільки клієнтів стало більше, ти вирішила забути про неї, й зосередитися на роботі.
Тим паче тобі подобалося працювати з Ксав'є. Ти й сама не розуміла чому.
***
Через деякий час, вже всі учні (зокрема й ти) академії, були на відкритті статуї.
Мер виголосив промову, й почала грати музика. Венздей теж грала її. Але ти надто добре знала сестру, і легко могла здогадатись, що означав цей швидкий погляд на землю. Одразу біля своїх ніг ти помітила вогник який направлявся у сторону статуї.
Але ти з цікавістю спостерігала, що буде далі. Коли вогник дійшов до статуї, він її запалив, і почулися великі вибухи. Статуя почала горіти, усі стали тікати з того місця, ти теж хотіла, як раптом помітила, що Венздей нікуди не зрушила. Навпаки, вона почала грати музику Вівальді - Зима. Одразу стало ясно, що за цим усім стоїть Венздей. Але питання: навіщо їй треба було підпалювати цю статую?
Ти хотіла лишитись, але мусила разом з усіма піти.
Через деякий час ви вже були у Неверморі. Ти прогулювалася коридорами, як раптом до тебе підійшла Венздей.
Вен: Є розмова. У справжній капличці, у мене було видіння. Я бачила її..
___________________
Хотіла знову подякувати вам за такий актив! 200 переглядів! Мені справді приємно, що вам цікаві мої книжки. Продовження вийде як тільки на цій частині набереться 2-3 зірочки.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сестра Венздей
Mystère / ThrillerЛуна з Венздей абсолюдно різні. Луна - весела, спокійна, життєрадісна. Коли Венздей - моторошна, холоднокровна, й позбавлена емоцій. Чи зможуть ці дві зовсім різні людини знайти спільну мову? Адже їм доведеться разом розслідувати таємницю в яку їх...