Венздей. Це була вона. Та згодом ти, ще побачила Тайлера та Енід. Вітер гойдав кущі, й так стало видно верх твоєї шапки.
— Там хтось є.., — сказала Венздей. — У кущах.
— Там хтось є?! — від переляку Енід сховалася за Венздей.
Зрозумівши, що небезпеки нема, ти вилізла з кущів.
— Здоровенькі були, — сказала ти, вибираючись з кущів.
— Луна? Що ти тут робиш? — спитала Венздей.
— Це я хотіла у тебе спитати. А я пришла подивитись на будинок.
— А ми прийшли, щоб зайти всередину, — сказала Венздей.
— Стивай, ти хочеш зайти всередину? — втрутився у розмову Тайлер.
— Венздей, ти нормальна? Там страшно як на кладовищі! — сказала Енід.
— Знаю, — посміхнулася Венздей й відчинила ворота.
— Я звичайно хотіла тобі запропонувати сюди піти, але я не думаю, що брати, ще когось з собою це гарна ідея. Особливо Енід, — сказала ти.
— Знаєш, я хотіла піти з тобою. Але тебе я не змогла знайти. Тож довелося взяти Енід, — сказала Венздей.
— То тепер я можу йти назад? — спитала Енід.
— Ти підеш одна? Коли так, то я тебе не тримаю, — відповіла Венздей й рушила до будинку. — Усі інші, за мною.
Енід озирнулася у бік лісу, й згодом мовила:
— А знаєте, я передумала.
Невдовзі усі зайшли всередину.
— А тут моторошно, — сказала ти.
— Й страшно! — видала Енід.
Ви підійшли до машини яка там стояла, й ти дещо помітила.
— Хвилиночку, це ж та сама синя машина яка збила мера! — сказала ти.
Венздей підійшла, й оглянула машину.
— Нам треба поквапитись. Власник може повернутися будь коли, — сказала вона.
— Я рада, що ти нарешті це зрозуміла! — істерично видала Енід.
— Йдемо на другий поверх. Там розділяємося, — сказала Венздей. — Тайлер залишається на першому поверсі.
— Венздей, ти нормальна? Нам не можна розділятися! А якщо, щось станеться? — заперечила Енід.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сестра Венздей
Mystery / ThrillerЛуна з Венздей абсолюдно різні. Луна - весела, спокійна, життєрадісна. Коли Венздей - моторошна, холоднокровна, й позбавлена емоцій. Чи зможуть ці дві зовсім різні людини знайти спільну мову? Адже їм доведеться разом розслідувати таємницю в яку їх...
