Коли пісня закінчилась, заграла повільна музика, й ти зрозуміла, що почався повільний танець. Одразу ти помітила, що Венздей кудись зникла. Ти й не здивувалась, адже повільні танці вона просто ненавидить.
Та ти вирішила залишитись. До тебе підійшов Ксав'є запрошуючи потанцювати. Ти кивнула йому на знак згоди. Він взяв тебе за талію, й ви почали танцювати.
(Вибачте якщо я не зможу гарно описати всю цю сцену. Я просто, ще ніколи таке не писала. Це мій перший фф, тому вибачте.)
Зненацька ти помітила як він почав наближатися до тебе. Мить, і ваші губи з'єдналися утворюючи поцілунок. Та ти не зупиняла це. Навпаки тобі сподобалося. Здавалося, метелики вже заполонили все твоє тіло. І ти б хотіла, щоб це ніколи не закінчувалося. Але всі ми з вами знаємо — усьому рано чи пізно настає кінець.
Повільний танець закінчився, й раптом почалася якась пісня, чи то опера. Якась жінка почала голосно співати. І зненацька зі стелі полилося, щось схоже на кров. Всі почали бігти хто куди. Ти спробувала цю рідину.
— Могли хоча б свинячу кров налити. Це просто фарба, — сказала ти.
Ти почала проштовхуватися крізь юрбу й наштовхнулася на когось. І почалося видіння.
Видіння:
Юджин у лісі, й на нього напав монстр.
Ти отямилася. До тебе підбігла Торнхіл.
— Луно, все нормально? — спитала вона.
— Юджин в небезпеці... — коротко кинула ти, після чого побігла з зали.
Краще б звичайно було б, як би ви з Венздей пішли разом, але оскільки вона кудись пішла, ти вирішила діяти самій...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сестра Венздей
Mystery / ThrillerЛуна з Венздей абсолюдно різні. Луна - весела, спокійна, життєрадісна. Коли Венздей - моторошна, холоднокровна, й позбавлена емоцій. Чи зможуть ці дві зовсім різні людини знайти спільну мову? Адже їм доведеться разом розслідувати таємницю в яку їх...
