Мафія або випробування на життя

18 частина чи може друзі

Круглий стіл, за яким сиділи всі пильно стежачи за моїми рухами. Кутики губ поповзли в верх вони поважають мене не поважали б не приїхали раніше. Пішла до стола і кинула конверт перед очима в команди. Мія підняла очі на лист.
- Що за хрінь?!
- Ми ради цього приїхали сюди? Спитала дівчина явно не вірячи своїм очам, але як завжди зір буває обманчивим
- Я бачила десь цей папір .-Сказала брюнетка і уже читала написане.
Видно її теж зацікавило це всі дивились на неї і вона вирішила не інтригувати і прочитала їм в слух:
" Я знаю кожен твій крок"
- По скільки ми тут було б логічно припустити що цей лист прислали тобі на твій адрес.Сказав чоловік і закинув ноги на стіл дивлячись в стіну.
- Чорт! І що тепер робити?
- Було б логічно для початку поміняти стратегію або б поміняти на час місце проживання. Раз він знає кожен її крок то про нас він знає все.
Я подивилась на команду, але після слів Джеймса я перевела погляд на його лице, чорт він знає що робить! Цей хлопець це щось, шкода що нічого в нас не вийде він явно не покладистий. Після чого перевела погляд на панорамне вікно.
- Як думаєте це вони? Знають що в нас новий склад і вирішили цим скористатись і головний то зможуть так швидко нас завалити?
За цей час що ми тут стоїмо мовчать дві персони які не менш мені цікаві ніж сама ситуація
- Тут друкований текст написано тільки 5 слів і не підписаний. Ви теж думаєте про те що й я?
- Клас ти натякаєш що це хтось з нас!
- Серйозно? Придурок вона говорить що це може бути хтось чий почерк ми знаємо.
- Який план босс? Чи ми тепер будемо чекати їхній перший крок?
Всі перевели погляд на мене а я розглядала Джона він єдиний хто не проронив за цей час ні слова.
- невже я настільки підозрілий?
Я просто посміхнулась хлопець- явно не з тупих він попав в головний склад тільки через свій розум і не непрокнивенність його важко читати він явно не відкрита книга. Я знаю що спитати щоб він випав та треба це робити для того щоб підняти собі настрій? Зараз- явно ні, не люблю піднімати самооцінку на таких як він.
- Можливо, але це зараз не головне батько хоче поїхати в подорож. Літак сімейний тому вам пришлють пропуски. "Дата,час і місце в теж написана на пропуску"-прокоментувала я коли побачила що Мія хотіла щось спитати.
- Куди литимо і на скільки?
- Можливо на тиждень острів Мадагаскар. Буду дуже вдячна якщо хтось візьме зброю, бажано не хімічну і не вибухівку. Якщо в когось чогось не буде спитайте в мене, я вам сама привезу з бази. Родичам, батькам і друзям ні слова їдуть всі без винятку.перевела погляд на Ендрю.
- Що будемо роботи з листом?
- Думаю можна поставити охорону біля будинку так буде безпечніше.
На них перевів свій байдужий погляд Мейсон.
- Думаю було б безпечніше не пхати своїх 5 копійок. Сказав він і подивився на аву в якої тут ж пропав настрій. І так в таких умовах охорона фіг поможе. Треба щось серйозніше ніж озброєні люди.
- Якщо такий розумний то що пропонуєш?
- Для початку скриті камери по всій території будинку і в радіусі 10 км. І...
Не встиг він договорити як я перебила його
- Система управління будинком? Щось по типу розумного будинку.
- Ну можна і це. - Сказав здивований Мейсон.
- Пропоную обговорити це пізніше. Зараз мені потрібен хтось хто не хило розбирається в ноутах.
Ава перевела погляд на Ендрю і він їй кивнув.
- Я хакер, потрібна допомога?
- Так в той день що ми сиділи в клубі мене по дорозі підрізали, все що тобі треба це найти номера машини. Я дала йому адрес і ми пішли в сусідню кімнату. Хвилин 15 роздивлялась чоловіка який швидко щось друкував в комп'ютері і на лиці появилась посмішка, він найшов її
- Хочеш можу найти ще й власника цієї кралі. Сказав він і подивився на мене.
- Давай, чим менше роботи тим краще. Треба відпочити від постійних застіль переб ноутбуком промайнуло в голові. І згадала ту саму фразу " не довіряй нікому навіть мені" зразу ж після чого моє лице стало серйозніше. Знала- я знала що йому можна довіряти, всім в цій команді вони перевірені і не несуть ніякої небезпеки.
- Готово на цій флешці все що тобі треба. Він протянув її мені і подивився в очі.
- Хоча хочеш ми можемо разом найти цю людину? Тіпа перша командна робота. Та й думаю всі корисно дізнатись що буде з ними в крайньому випадку.
Я не могла повірити його словам чорт що?! Це намьок на те що їх можуть вбити вороги чи те що зними може бути якщо хтось піде по ворожій стороні? Він лукаво посміхнувся і сказав.
- Та ладно тобі Еванс я ж пожартував на і віддав мою флешку.

Ми вийшли з кімнати.