Я весь час уважно дивилася за рухами Боттічеллі, який розказував промову, я старалась слухати те що він говорить коли роздивлялась його лице, рухи і лицимірна посмішка. По моєму пройшло пару годин, але подивившись на годинник хлопця який досі сидів навпроти мене зрозуміла що пройшло тільки 20 хвилин. Після закінчення його врочистої промови я чекала коли він підійде до мене, в мафії є ще пару правил які дотримуються досі і майже останнє це якщо тебе запросили надіславши листівку в якій було написане твоє ім'я то ти перед тим як піти маєш перекинутись деякими словами з Власником свята. Можливо через годинку, дві до столика підійшла: велика,стройна і висока фігура чорт та він гігант! Подумала я і роздивлялась його, але не подала виду. Ми обоє знали імена один одного тому я була впевнена на всі сто що ця машина іде прямо до мене.Він підійшов і видно на нього звернула увагу не тільки я,але й хлопець сидівший біля мене, ми від початку промови так і не проронили ні слова, він різко встав і протянув тому руку, але чоловік проігнорував його жест і протянув руку мені.
- Добрий вечер місс Еванс.
Я пожала руку і чоловік не був здивованим, чого ж неможна сказати про Дена ствоявшого навпроти.
- чортовий Боттічеллі,ти, розкажеш мені все! Прошипів той йому в лице, але чоловік не був здивованим знову, ставлю себе що він його друг або входить в головий склад команди.
Проігнорувавши його він запитав.
- Вам подобається у нас?
Вибачте за прямолінійність мого друга, в нього були просто інші плани.
Сказав чоловік і кинув на нього мимольотний погляд.
- Мені все подобається, правда тут буде балкон або задній двір?
- Звісно вам показати?
Не давши відповідь я встала з диванчика, він теж промовчав, але пішов прямо, через 10 хвилин я вжев встигла йому подякувати і сіла на своєрідну лавочку біля моря. Як тільки я сіла я зняла з ніг каблуки і поставила їх біля лавочки зарившись ногами в пісок і я розслабилась і по привичці моя рука залізла в сумочку і дістала мої улюблені сигарети Marlboro. Як заворожена дивилась як хвилі "розбиваються" об холодний пісок. Я непроізвольно згадала минуле і свою сім'ю яка тоді була ще повна.На щастя чи ні я не пам'ятала її мені було 4. Людина яку я майже не пам'ятаю і настільки ж знаю, незнаю як інші, але я скучала за нею, батько не любив фотографії тому в мене є лише одне фото де зображені ми всі в трьох, але і воно пошкоджене, батько пояснив це тим що це зробила або вона сама або під час переїзду пошкодилось. І ця фотографія у мене під чехлом....
ВИ ЧИТАЄТЕ
Мафія або випробування на життя
FantasiЦя книга пишеться українською, в майбутньому буде перекладена на іншу мову. - Ми не можемо любити вічно - Хто тобі про це сказав? - Життя Вінні Еванс, ми не вічні. 🏅- Бізнес