Я пішла на вихід щоб подивитись що помінялось в дворі, Мета вже не було він не любив затягувати завдання і швидко вшивався як тільки його про це попросять, на дворі стояли дві машини, моя побита і та яку я бачу 2 раз в житті. Я спокійно відкрила передні двері з боку пасажира і потягнулась до бардачка, всередині була потрібна мені інформація, цікаво чому ця справа в мене, а не в новеньких, запхавши лист в кишеню худі я перелізла на задні сидіння і побачила сумку біля якої я вмістилась, нічого цікаво, але зрозуміло одне це буде в лісі машина кольору хакі і такого ж кольору комбінезон, а на полі в більшості меньше дерев ніж там, лишилось заїхати до нього і сказати щоб її розібрали на складі, сумно ця машина пережила зі мною багато гонок, перемог,друзів і хлопців. Нажаль від цих спогадів треба позбутися, кожна перемога і програш має свою ціну.
Кожен хід і результат.а- Антоніо пришли людей на мій адрес.
- Звісно,ти де?
- Їду в ресторан, завтра напишу.
- Мет передав лист?
- Майже, найшла в бардачку.
- Значить до завтра?
- Чому не ти сказав мені про завдання, а він? Мені треба хвилюватись?
- Ні що ти, вибач я зараз не можу розмовляти документи забереш в 3.
Звісно я не збиралась їхати в ресторан , я зразу направилась до офісу тому що знала що його зміна закінчується через годину, а значить спішити не треба він не має знати що я ритимусь в його кабінеті, а значить треба подзвонити Лізі і сказати щоб вона прибрала в кабінеті. Я приїхала вчасно і припаркувалася на нормальній відстані щоб він не бачив машини, як говорять "довіряй але перевіряй", а в такій ситуації як в нас це значить пуля в лоб, в нашому світі немає такого значення як "довіра" як і "сім'я" більшість одружуються через вигоду і зручність ситуації, на першому місці для нас це вижити самому, а потім всім іншим. Це сумно що ми живемо в 21 першому столітті і не маємо на право "голосу" за нас вже давно всі все вирішили. Ще до мого народження батько вже вибрав мені чоловіка,дім і роботу, але на щастя мій "наречений" загинув два роки тому получивши пулю в сердце, вроді мафія його батьків шукала вбивцю, але і того найшли повішеним в чужій квартирі якась не розберуха, але звісно хороших вістей без поганих не існує батько всерівно когось то і найде. Вот впоралась рибка на крючок, а точніше Антоніо їде до дому. Коли його машина від'їхала на хорошу відстань я вилізла з машини і попрямувала в офіс, звісно тут приватна парковка і якби я поставила десь тут свою машину про мій візит дізнався б Томас а потім і Антоніо. Звісно треба було брати нічим не підозрілий лексус або тойоту щоб точно не було сліжки, але часу і бажання в мене не має, якщо він щось докладе іншим це буде проблема, а точніше катастрофа! Я без проблем пройшла повз Томаса який зараз на зміні.
- Місс Еванс якщо ви до Антоніо то його тут вже немає, ключі від вашого кабінета в секретарки і хорошого дня.
Я просто кивнула йому в відповідь, в мене немає часу на це все, пройшла повз нього, в офісі як завжди не спокійно багато людей і документів в перемішку з всім, звісно нікого немає і вони байдикують, треба урвати зарплату пронеслось в голові, але не зараз і не через тиждень а мене інші плани тому скину це на Антоніо або наш фінансист зробить новий розклад і знизить зарплату. На четвертому поверсі як завжди пусто, я підійшла до Даніелли.
- Добрий вечер, вам ключі від вашого кабінету?
- Так і ще скажи Антоніо залишив в тебе документи? Якщо ні то дай ключі від його кабінету.
Я демонстративно подивилась на годинник, вона кивнула і протянула мені ключі від обох кабінетів. Я зразу пішла в свій кабінет і лишила там сумку і ключі від машини. Вийшла з кімнати і направилась до сусіднього кабінета прокрутивши ключ і розпахнула двері навстіж і зайшла після чого закрилась з середини, мені не потрібні зайві очі ще й зараз перше що кинулось в очі це відчинене вікно було холодно напевно мінус п'ятнадцять чи чотирнадцять, але не суть прибрано, але документи на підлозі, невпевнена чи це зробив він чи вітер документи на будинок,машини,вілла в Бостоні...Будівництво торгового центру в Москві, але нічого про справу чи бізнес в Америці, ми виросли разом ця людина може бути моїм ворогом, ні не вірю! Він частина моєї сім'ї він та людина якій я довірила б і своє життя. Він був нареченим моєї подруги чиє фото красується на столі. Вони там такі щасливі вона посміхається і він обнімав її за плечі, вона була на 4 місяці вагітності. Правда ти так завжди говорила-" друзів пізнаємо в біді, а ворогів в щасті?". Дивно пам'ятати слова, але не памятати людину, окуратно відкрила ноутбук і сіла в кріслі, Наше фото там нас 11 з того дня на пляжі. Ми там просиділи після того як винищили базу іншої мафії. Там був пароль, звісно я про це думала, це може бути дата народження? Ні він розумніший він поставив ту комбінацію в якій впевнений на сто, а значить це дата смерті його собаки? Значить дата її народження... Бель моя Бель... Ні не правильно, в нього немає дітей і немає нікого......крім мене і мафії? Дата заснування дружби чи мафії? Скоріше друге. 02091745 не правильно що ж ти поставив? Дата мого народження? Ха! не такий ти ж вже і геніальний Антоніо, якщо поставив дату яку знає весь під розділ.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Мафія або випробування на життя
FantasiЦя книга пишеться українською, в майбутньому буде перекладена на іншу мову. - Ми не можемо любити вічно - Хто тобі про це сказав? - Життя Вінні Еванс, ми не вічні. 🏅- Бізнес