Мафія або випробування на життя

20 частина чи може бути так просто

Я вийшла з машини і зайшла в клуб, ноги не тримали хотілось звалитися але не тут і не зараз. Сіла за віддільний стіл де нікого не має замовила бутилку віскі і водки і дістала сигарети. Через годину я так ж сиділа і крутила сигаретою в руках це остання, подумала я після чого підпалила і її коли докурила налила собі ще бокал віскі. До мене підсів молодий хлопець.
- Що робить така дівчина в такому барі так ще й сама?
Банальний підкат, але в моїй ситуації дієвий, я не п'яна, але треба відволіктись.
- Хочеш випити?
- Я Найлз Віч , а ти? -Проігнорував питання хах я і так знаю нащо ти тут.
- Вікі, мене звати Вікі Гарінхтон.
- Симпатичне ім'я і так налий віскі. Походу клюнув я покликала офіціанта і сказала щоб приніс ще один бокал, через пару хвилин він його приніс і я налила йому віскі. Пройшло тільки від сили тридцять хвилин і він уже п'яний в стільку. Хтось не вміє пити ну це не впливає ні на що.
- Може хочеш відповоліктись?
- Ні, вибач я заміжня.
- Щось не бачу твого чоловіка? - На його обличчі появилась п'яна посмішка, а я посміхнула і промовчала йому в відповідь.
А що відповідати? Що він помер через мене? Що якби не я, все було б добре? Все було б добре?

- Ну як?
- Фігово в нього через тиждень День народження що робити будемо?
- можна на Мальдіви бахнути.
- Серйозно? Це банально і скучно.
- А що пропонуєш?
- Пропоную вам помовчати бо він проснеться!
- Можем купити будинок на острові і подарувати йому.
- А це ідея можемо купити зразу і білети. Тіпа спочатку купимо білети і покажемо йому а потім аж там покажемо будинок.
- Хороша ідея думаю якщо скинемося хватить.
- Думаю можемо зразу острів купити щоб точно.
- Ну ну.
- І чим ти зараз не довольний?
- Все ми вирішили що купимо просто треба вирішити де і який будинок.
- Може краще віллу?

Ми сиділи в штабі і обговорювали подарунок на 30- річчя друга. Останнім часом ми тут кожен день, а тобто переїхали тут безпечніше і є все що треба для нас. Ми вирішили що йому подарувати і я пішов на кухню де провів весь день шукаючи острів з будинком. Проснувся я там ж, але накритий пледом, видно хтось з дівчат був на кухні і накрив мене. Ми всі як сім'я ми не розлучні і дружні більшість з нас вже одружені і щасливі разом, наша історія почалась ще в школі потім продовжувалась аж до цього моменту. Признатись це єдині люди які мені потрібні для щастя з ними я почуваюсь живим і деколи щасливим, а саме головне я почуваюсь в безпеці. Ці люди дають меня гарантію і любов і я не жалкую що колись 10 років тому вибрав їх.Я продовжив роботу і найшов віллу на острові, на жаль на цьому острові не одна вілла а 4 ну що ж потім покажу іншим. Ззаду до мене підійшов друг і подивився через плече.
- Чим займаєшся?
- Шукаю дівчину на сайті з віллами. Сказав я і подивився на друга. Через тиждень йому буде тридцять а веде себе досі як 18- річний.
- Привіт милий як справи? -Вона йому посміхалась і обняла. Я радий що вони щасливі разом, ці люди заслужили на це. В 20 ми поспорили по типу хто останній одружиться той виграє і в 25 мені віддали мій призент. Від слова одружені тут всі крім мене, але мені це не мішає жити, я щасливий і без другої половинки.
- Привіт всім як спалось?
- Фігово а в ти?
- Внас є плани на цей день?
- Можна поїхати в клуб.
Всі вирішили поїхати в клуб і я вирішив теж щоб не лишатись в дома одному.

Я проснулась в обіймах хлопця, його рука лежала на моїй талії, я встала і пішла в душ після чого зібрала свої речі і вділася не встигла я доторкнутись до ручки як мене зловили за руку і прижали до стіни спиною.
- Симпатичне ім'я в тебе але правдиве воно?
- А тобі яке діло?
- Значить ні.
- А в тебе?
- Що?
- Ти і справді Найлз Віч?
Він дивився мені в очі після чого відпустив і пішов в ванну кімнату, странний тип ну і пофіг вийшла з кімнати і пішла на вихід по дорозі подзвонила Мелоді щоб накрила стіл на одинадцять людей в залі. Я зупинилась, я знову починаю марити 11 людей? Звісно, я напилась і знову забула про те що мені вже 25, а не 16.
Мій погляд примкнув до компанії вона була ну мінімум з 10 людей але я десь їх бачила тепер питання тільки де? Окей того я бачила на вечірці в честь нового року. На це не було часу тому розвернулась і пішла на вихід, ледве найшла свою машину і поїхала по дорозі вирішила подзвонити комусь з команди, перший номер який побачила був Ави.
- Подзвони всім і скажи щоб були в мене через годину.
- Щось серйозне?
- так, скажеш охоронцю "famiglia" і він пустить тебе.
- італійський серйозно?
- знаєш перевод?
- вчила колись італійську в школі переклад сім'я. Добре я пішла ci vediamo dopo. І скинула трубку. Чорт в вона не погана в італійській, але плюс це чи мінус? Розберусь потім. Через годинку я була в дома і зайшла в кабінет, там сиділи вже всі і щось обговорювали.
- Ідіть за мною.
Розвернулась і пішла на вихід.
Вони іншли за мною і роздивлялися будинок. В традиціях Бос рідко запрошує до будинку свою команду і то тільки якщо щось дуже важливе. Ми дійшли до залу і тут був накритий ідеальний стіл.
- Щось важливе що ти навіть стіл накрила? Перевела погляд на неї і посміхнулась.
- Можливо. Ми сіли за стіл і вони почали переглядуватись. А що я ще могла сказати? Що напилась і сказала накрити стіл на 11 людей? 9 з яких мертві?
- Нууу.... Про що поговоримо?
-Ну раз нас всіх тут зібрали то напевно про подорож. Сьогодні зранку я отримав на свій адрес пропуск в літак для Мадагаскара.
- Ви всі його получили?
- Мак ми про це вже говорили білет на 29 число.
- Батько вибрав віллу крім нас там може бути ще хтось. Територія поділена на 4 частини і дві з них наші.
- Пів острова?
- Не погано.
- Ми знали що ви будете задоволені, але треба буде після цього поїхати в Італію підписати угоду про мир на 4 роки. Їдуть всі , але підучіть італійську щоб хоть раду собі дати.
- Клас я значить не їду
Я перевела на нього уже свій холодний і жорстокий погляд.
- Їдуть всі, хто не їде- буде мати великі проблеми і я не просила вивчити все, тільки базові слова.
Через пів години вони поїхали по домам. Треба буде зайнятись пошуком штабу де зможуть жити всі, а не тільки деколи приходити. Вирішила поїхати до батька, а то від нього вже тиждень ні слуху ні духу.