Мафія або випробування на життя

32 частина чи мені пздц

-Що ми будемо робити?
- Як я бачу ніхто не проявляє ініціативи на щот виїхати з цього чортового острову!
- Який в цьому сенс? Нас з легкістю розстріляють або тут або там.
- Я хочу до дому! Любий ми ж можемо поїхати додому? Вони не будуть трогати нас? Ми ж з тобою ні в чому не винні!
- Господи розкажіть вже їй хтось правду, а то я вже не можу слухати ці вічну нюні...
- Думаю ризиковано покидати острів.
- І що будемо робити..?
- Як на щот того щоб підстроїти катастрофу в Нью-Йорку?
- І що це нам дасть?
- Всі будуть думати що хтось нас пробує вставити палки в колеса і ми заняті конструкцією нового моста.
- Ти хочеш підірвати міст?!
- Тихо Адам ніхто нічого не буде підривати.
- Ми не розібрались з Антоніо якщо ти пам'ятаєш ти просто відправила підмогу під офіс і кинула все.
- Я зробила те що мусила помовчи покіщо я не можу придумати план дій. Ти більше Антоніо довірена людина і мій друг, я не вірю що він якось зв'язаний з цим.
- Я теж не можу сконцентруватися коли мені мішають тому давайте помовчимо.

- Ви поховали Аву?
- Так я не знаю що робити дальше там.
- Вертайся сюди підемо грати в карти.
- Що він там робить?
- Він її поховав.
- Якщо ми не знатимемо що робити то будемо наступними Аву сльозами не вернеш.
- Ти правий нам треба розгадати цю головоломку.
- Дзвони Антоніо в нього є доступ до система хай найде інформацію про аноніма.
- Він ж неживий по факту.
- Його не існує, але його хтось створив і мені це не подобається він може вести гру проти нас тому що знає про нас всю інформацію.
- Треба покидати цей острів поки не зясуємо чого йому потрібно.

Весь вечір ми збирали речі. Вердикт вже винесено - це значить що тут не безпечно і ми витрачаємо великі заощадження коли байдекуємо на острові. Ми віришили що краще за все щоб не світитись на весілля поїду тільки я і батько з Стейсі інші ж будуть під прикриттям працювати офіціантами на святі. Через три дні відбудеться подія яка можливо зможе повпливати на наші життя кожен хто буде там ставить під питання своє подальше існування і ці знаки питання нам треба усунути, звісно це не досконалий план, але самий неочікаванний для них.
Наші сусіди я їх бачила лише раз, колись на мені бачила погляд Тайлера Боттічеллі. Він дивився мені в душу.
- Ну що ж скоро побачимось...

Наші дні

- Сукня є, візажисти їдуть і перукар теж, я піду підберу тобі туфельки чорного коляру.
-Дякую, допоможеш одіти плаття?
- З задоволенням.
Очі мого друга потемніли, ще б не кожен день перед тобою буде роздіватись твій бос по своїй ініціативі.
Чорний і білий мої кольори завжди мені личили і це було зрозуміло. До кожної події в світі мафії є свій дрес-код цього ж разу це білий з перлами. Доволі примітивне поєднання, але щоб не виділятись я одінусь як всі. Біле обтягяюче плаття до підлоги і великий виріз який йде від талії таке вульгарне поєднання з перлами на шиї вибрала моя так звана мачуха. Дуже повезло що я взяла ще й оверсайз піджак, я знала що з її сторони буде якийсь підвох і не прогадала. Мені випрямили волосся і зробили макіяж.

- Ти прям рокова леді, не вистачає тільки підкачаного брюнета.
- Тут виріз на пів тіла, а вона про хлопців думає.
- Зніми білизну і нічого видно не буде найшла проблему.
- А що одінеш ти?
- Фартух і аксесуар в виді підносу. Тебе чекають ти повинна іти.
- Добре побачимось там, якщо буде іти щось не так то просто розбий келих з червоним вином.
Відповіді я не почула. Дуже повезло що це не я на місті нареченої. Віддавати свою дитину силою заміж це жахливо, надіюсь абьюзером в їхньому будинку буде вона, а не він.
- Ти прекрасно виглядаєш mia cara.
Блондинка була в короткому платті, вона зібралась явно на вечірку, а не на весілля.
- Виглядаєш чудово! Її голос так і пропитаний фальшью.
- Ти теж Стейсі.
Після чого ми сіли в машину і поїхали. Мене щось тривожило, ця мимра дивилась весь час на мене і посміхалась, вона щось задумала і це щось мені явно не сподобається.
- Щось сталось?
- Ні просто в тебе якийсь чудовий настрій, і при зирканні на мене ти посміхаєшся.
- В тебе просто чудовий макіяж.
- Дякую. -Бреше. Вона бреше дивлячись мені прямо в вічі і думає що я в це повірю вона явно щось знає.

Через тридцять хвилин ми прибули на місце. Красиво прикрашений квітами ЗАГС і не було людей це здивувало мене ще більше ніж те що від нашої машини до самого входу стелилася червона доріжка.
Батько підійшов до мене і Стейсі і взяв нас двох за руки. Щось насторожувало мене. Як тільки я зайшла в середину я побачила що зал повернувся до нас і мій батько відпустив руку своєї спутниці ідучи зі мною..... До вівтаря?! Що тут твориться мать вашу?! Я видьорнула руку, але з іншого боку мене схватили за руку якийсь громила-самовбивця. Мої люди стояли чуть дальше від вівтаря під прицілом. Немає ніякої нареченої! Тому що це я! Чорт чорт чорт. Мені тільки що дали зрозуміти що якщо я щось спробую зробити то вони вистрілять в когось з моїх людей, батько підготувався на славу! Поки ми дойшли мій батько відійшов і на його місце встав інший самовбивця. Вони тримали мене за руки. Ну що ж Агата Еванс вітаю ! Скоро тобі пі*да і скоріше всього ти вже не будеш Еванс ....