Мафія або випробування на життя

39 частина

Адам був дуже похожим на Тайлера, від мене в нього були тільки зелені очі. Мої очі, здається я тепер буду це завжди говорити. Він був таким милим, я залишу його собі якщо щось піде не так, мене відірвав від моїх думок плач.
- Щось сталось?- я перевела погляд на сина і не розуміла що він хотів. - Хочеш їсти?- Звісно дурепа що ще хоче дитина в 7 ранку. Я вирішила діяти банально і просто погудувала його грудьми, колись батько допоміг колишній дружині свого друга, бідна лишилась сама з тримісячною донькою і вона дивилась за мною і пару раз при мені годувала її, на щастя я знаю як це робиться.Тепер я переконалась що він і правда мій, розмір моїх грудей явно більший ніж рік назад, на моє плече лягла рука.
- Ей легше, в мене дитина.
- Вибач, як ти?- чоловік сів біля мене і дивився як малий обнімав мене.
- Все добре, біль майже пройшов.
- Не правда, тебе вчора зашили, я взяв для тебе мазь.
Нічого не відповівши, відсунула дитину і поставила в руки Талера.
- Я подивлюсь за ним, а ти покіщо перевдінься.
- Тобі не подобається моя піжама?
- Сьогодні приїде твій батько, він хоче поговорити з тобою.
- О прекрасно передаш йому щоб не приближався до мене з його пасією.
- В нього є інформація яка тобі потрібна, не це ж ти хотіла?
- Ні, хочу вернутись до спокійного життя.
- З мафією в тебе його не буде.
- З тобою теж.
Він вирішив все ж таки зі мною не сперечатися. Я перевірила що нікого немає поруч і дістала ноутбук.
- Ей, Антоніо? Ти мене чуєш?
- Так, я вже чув все що ти хочеш сказати, я розмовляв з твоїм батьком, все погано тобі ніхто не збирається помагати, він зараз збирає людей вірних йому з твоєї мафії і своїх для того щоб напасти на нас або ще гірше і в нього є оригінал документу про те що він все переписав на тебе.
- В нього він є. Я йому не довіряла, але він знає де він находиться.
- Чорт, тоді я зараз напишу хлопцям вони наведуть порядок в нашому районі в центрі і будуть стежити за ситуацією.
- Я подзвонила щоб сказати що він мене закрив вдома знову.
- Зараз напишу нашим, впевнений вони ще не встигли вичислити всіх людей в твоєму будинку.
- Це не мій будинок. Я просто знаходжусь тут тимчасово.
- Біля тебе знаходиться Ентоні, він зараз підійде, в нього татуювання під лівим оком, ти його ні з ким не спутаєш.
- Гаразд, до зустрічі Тоні, я тобі передзвоню
- Не називай мене Т...
Не встиг друг договорити як я вибила, ще б, я закрита в лісі і я не збираюся вислуховувати його протести.
Біля дверей і правда через 20 хвилин стояв новий охоронець, мені їх міняють завжди в один і той ж час в першій ночі, а зараз тільки шоста вечора тому я вийшла як нічого й не було. Я не хотіла брати Адама з собою він всього ж маленька дитина та й з ним йому буде краще.
- Міссіс?
- Вибачаюсь?
- Вам не можна виходити за сад.
- Правда ? Вот ж дурепа, а я й забула!
- Я зобов'язаний вас провести до кімнати.
- Знаєте я сама пам'ятаю дорогу не трать свій час.
Я ходила по краю, але на щастя дар не пропити.
Мене крім охоронця ніхто не побачив.
На машину могла й не розраховувати так що в мене тільки два вибори, або викрасти одну з їхніх або ж пішочком прямувати аж до центру міста.
Якщо я й викраду машину то це помітять через пів години і де помітять що мене немає в домі, а пішки йти це не варіант і ще плюс тут рідко їздять машини і мене ніхто не захоче підібрати задарма.
Мій план був геніальний.
Охоронців міняють раз в день в той ж час і ще в 8 приходить помічниця з вечерею, тому я розрізала одну з подушок і зшила з одного з простирадол " тіло" яке набила пухом.
Це дасть мені ще часу до десятої потім прийде мій чоловік. Я зараз позичу одну з машин і потім поміняю на якусь менш помітнішу, на 100% впевнена що в їхніх є жучки.
Заїзджаючи на заправку я побачила незамітний фольцфаген сірого кольору. Взламувати щось не моя сильна сторона, але ж хіба можна лишитися такого шансу?
Я припаркувала БМВ біля машини і дістала "чарівний ключик" його мені зробили на замовлення він зламує не важкі механізми як замок машини чи будинку. Він ламає механізм попалам через що той перестає працювати.
Відкрила машину і не замітно пробралась в старенький салон.
На зустріч машині вже йшло пару молодих хлопців на підпиву вони зразу побігли до машини коли побачили що там хтось сидить, клас значить вшиваємося.
Не дуже люблю такі машини, досить маленькі та незручні.
Сьогодні явно не мій день.