Мафія або випробування на життя

27 прийняття рішень

Вже пізно щось міняти не так ж? Міняти те що колись робило тебе щасливим? І головне питання чи можна поміняти людину яку любиш і душі не чаєш в ній? Моя відповідь- так. Скільки раз я бачила : друзів, закоханих і сімейних пар які вибирали в кінці роботу і гроші, а не щастя ? Відповідь таж. Дуже легко розпізнати людину яку ти знаєш чи ні. Головне знати підхід і все піде своєю дорогою. В мене ж це перестало працювати після того що сталось тоді, коли обірвалось моє життя разом з ними- людьми якими я жила і ради яких я жила. Люди які робили мене щасливою і яких я робила щасливою, ні ми ніколи б не признались про це один одному! Нізащо, але й без слів ми знали все. Більшість людей після такої б ситуації б стали холодними і черствими, але що робити було мені яка вже була такою? Вбивала своїх ворогів і виривала їхні серця в прямому сенсі? Дивилась з усмішкою на то як помирають мої зрадники, чи те як я сама вбила свою любов. Я стала після цього емоційною тряпкою. Зламалась? Ні- просто виживала. Старалась не думати про це чи займатись спортом і що? Закінчувалось алкоголем і клубом з черговим хлопцем. Запустила себе і перестала вважати на це увагу. Не зламалась, але здалась- це ще гірше що ж робити в таких ситуаціях? Спорт не помагає, психолог сказав " вам в лікарню з вашими симптомами" я й так знаю що психічно неврівноважена! Нащо щоб це говорили чи знали інші?
Черговий мій день почався з цих самих запитань, вони мучають мене вже пару років. Скільки ж вже? Два чи три? Не пам'ятаю. Вставати з ліжка те саме що сказати собі-" забудь це не вернути! Не будь наївною й дурною, ти ж не така."
Але що робити якщо кожну ніч бачиш їх і ту саму помилку, але знову ж запитання не в цьому! А в іншому чи винна я? Чи є це моя помилка? Так, це помилка всіх нас. Якби в мене запитали-" Еванс чи знаєш ти причину своїх кошмарів" я б без сімніву сказала. Мій кінець- це кінець всіх кошмарів. Голова і мене знову нудить.
- Чорт проклятий стіл! Після цих слів я вистрілила в комод який стояв біля ліжка.
Параноїчка! Чортове прокляття- моє прокляття...Туш вже було не врятувати. Ні я не плакала це просто від подушки.
- Може треба було б дивитись що ти робиш? І тоді б на тебе б не нападали комоди.
Такі примітивні жарти тільки в одної людини.
- mi fai impazzire! Cosa voi?
- Я прийшов вибачитись.
- Ну ок
- Ти знаєш що я не навиджу коли ти розмовляєш Італійською!
-Мені тебе жаль якщо ти не любиш свою рідну мову.
О так! Його це розізлилось йому не подобається коли я так говорю.
- Я на кухні, Стейсі приготувала тобі Суп.
- Я ж не траванусь, так?
- Агата! Що з тобою не так?
- Вибачте, але я тільки що проснулась в своєму будинку в своєму ліжку не для того щоб бачити цю барбі з силикону.
- Вона не барбі і тим більше не з силикону.
Його злить тільки одне згадування про неї. Чи це через те що я її готова вигнати?
- Ти іди до неї, а я перевдінусь і спущусь.
- В тебе 10 Секунд.
Розкомандувався як в себе в дома! Я дісталась пістолет і запхала його в спортивні штани. Не люблю піжами.
- Привіт Агата, як спалось?
- Було краще поки не дізналась що ти хазяйнячаєш на моїй кухні.
- Як твоїй? Це хіба не дім твого батька?
Я вставились на нього. Урод! Серйозно? Я хоть і люблю тебе, але це занадто.
- Як це? Я його купила пів року тому і живу на свій хліб з 16.
Вона вставилась на мого батька і хлопала своїми великими віями.
- Любимий про що вона?
- Вона каже правду, це був сюрпиз який вона зіпсувала, ти переїдеш завтра до мене в інший дім.
Моє сердце забилось сильніше. Вона буде жити з ним в будинку моєї мами!
Їй це сподобалось вона бачила як я зжимала руками ложку.
- Правда? Тільки ми в двох, це так романтично!
- І правда, я так рада за вас! Надіюсь ви пошвидше заберете звідси свої речі .
- Милий скажий їй щось!
Вона мене зараз виведе, але батьку явно всерівно він навіть пальцем не повів. Вот така вона їхня справжня любов.
- І в тебе доречі є ще один день завтра поїздка на Мадагаскар.
- Мадагаскар? Милий ти ж казав що їдеш по роботі.
- Це і є робота якщо твій Айкю не дотягує для того щоб зрозуміти це тоді мені тебе жаль.
Вона була зла, але й батько був здивованим тому що промовився він явно не хотів її брати.
- Це був сюрпиз мила, ти переїзджаєш і я вирішив що візьму тебе з нами.
Ці слова звучали як ляпас, Чорт краще б він мене вдарив! Він виводить мене так же як і його Лярва! Хтось з них може і не дожити до цеї поїздки якщо виведуть мене зараз.
- Ну що ж.... Як я і обіцяла тобі Майкл, я візьму її з собою, ти ж хочеш пройтись по магазинах?
- Так! Любчику кинеш мені пару тисяч на карту? Я відроблю- останнє слово вона прошепотіла,але я всерівно його почула.
- Так звісно дівчата, я скину вам двом гроші купите купальники на завтра.
Здається що він знущався з мене, але це жорстока реальність. Невже він хоче щоб я стала такою як два роки тому? Невже він хоче знову бачити ту яка буде вбивати всіх підряд і їй буде глибоко похуй, невже він хоче знати що я можу не ночувати в дома по пару днів, просто через те що в мене не буде часу.
- Через пів години зустрінемося тут, будь пунктуальною не люблю запізнення. Мій холодний, тваринний голос роздався чітко на всю кімнату, на що моя співбесіднеця затряслась вона явно не очікувала цього батько ж просто був в шоці. Я вийшла і пішла в гараж треба розвіятись, подзвонити Лізі? Не думаю що вона відповість, від мене вже рік ні слуху ні духу.
- Сьогодні в годину ночі в кабінеті!
- Агата?!
- Я щось не так сказала?
- Скільки?
- Ти знаєш мою відповідь.