Вороже Серце (1)

Готуйся до битви, дівча

***

Тренування видалось виснажливим, навіть дуже. Навіть не вірилось, що вони будуть тепер кожного вечора, адже на кону бійка, де доведеться постаратись. Хоча завдяки цьому дівчина потрохи звикала до Майкі, та не припиняла називати його своїм «Ворогом». Як і раніше, дівчина тільки й торочила своєму Білявчику про гарне личко і, що треба його берегти. Вони й справді ненавидять одне одного? Дивне запитання. Вони водночас грубили одне одному, але все ж намагались не шкодити.
Залишилось майже 4 дні до бійки, а зараз тренування у тієї двійки.

—Ти колись навчишся ухилятися? Я ж тобі знову ніс розіб'ю

Майкі хихикнув і поплескав дівчину по плечі:

—Байдуже, в тебе удар не такий сильний

Шатенка зненацька збила хлопця з ніг своїм улюбленим прийомом.

—Для тебе я завжди слабка — зеленоока нахилилась до обличчя білявчика.

—Але ж я дозволив тобі приймати участь у бійці — Манджиро піднявся.

—А щодо бійки, у вас є якісь правила?

—О, так, найперше це те, що в кожного повинна бути форма його команди, а по-іншому дискваліфікація і всяке таке, тож, завтра ми підемо до Міцуї і він візьме твої параметри щоб пошити форму

—Але ж я все-ще не в Манджі?

—Ти ж хочеш приймати участь, до того ж зазвичай верхівка банди бере ініціативу, але зараз в нас все погано: Такемічі погано б'ється; капітана 3-го загону немає; в 4-го бійці погані; в 5-го загону всі дикі ; в 6-му погані бійці. Тож сумніваюся, що нам з Доракеном буде легко

—Тобто ти мені дав дозвіл тільки через те, що у вас не достатньо сил?

—Не зовсім, нам й справді потрібні нові бійці, а довірити я можу тобі

—То тепер ти мені довіряєш? Враже? — на останньому слові дівчина посміхнулась показавши свої дивовижні ікла, напевне це перша її посмішка, яку Манджиро вдалося побачити.

—Розходимось, майже ніч

—Боїшся, що Бабайка вкраде? — вона кинула насмішку.

—Хто?

—Не зважай, бувай, Білявчику — дівчина махнула рукою і пішла до сходинок.

***

Наступний день, уроки закінчились і Майкі як і обіцяв повів шатенку до Міцуї. Вони крокують коридором до кабінету трудової праці. Відкривши двері Майкі зайшов першим, а за ним і дівчина.