Вороже Серце (1)

День у школі

На околицях школи збиралися учні. Як і зазвичай шатенка помітила попереду свого Білявчика, що на диво йшов сам. Вона підбігла до нього та приобійняла за шию.

—Раночку

—Не дуже доброго — Манджиро був досить сонним тож хлопець ліниво приобійняв зеленооку.

—Бачу, що не виспався, до якої години катався?

—Пів 4-тої

—І приперся до школи, хм, героїчний вчинок

—Ну мені ж не залишати тебе одну тут, о а щодо школи, ти ж знаєш, що ми міняємо клас?

—Ага, щось таке говорили в п'ятницю. Огоооо — протягнула дівчина, що врешті помітила портфель на плечі Майкі —Ти носиш підручники?

—Я навіть планував вчитися, але сумніваюся, що мені це вдасться

—Пх, ну, в разі чого можу спробувати допомогти. А наш новий кабінет де знаходиться?

—Тепер наш клас на 3-му поверсі, тож доведеться ще довше човгати тими сходами, той клас ніби-то колишній кабінет історії

—Мені тебе на руках понести чи що?

—Для цього в мене є Кенчик, а ти просто ти тож добре, що ти це ти

—Інформативно

—А ти як? В тебе живіт не болить?

—Зовсім трішки, переживу

—Як скажеш

Ця двійка увійшла в школу і покрокувала до сходів. Там вони піднялися на 3-й поверх і Майкі повів дівчину показати їхній новий кабінет.
Двері були як завжди відчинені навстіж, а в класі вже збиралися учні. Виявилося, що в цьому класі парти на 2-х тож доведеться обрати свого сусіда.

—Ти на який варіант сідаєш? — спитала юна леді в Білявчика.

—Абсолютно без різниці, але було б добре поспати — юнак пройшов у далеч класу за дівчиною.

—Тоді я на 1-му — шатенка сіла за останню парту біля вікна.

—Чудово — малий Сано сів біля неї і повісив свій портфель на гак, а після ляг на парту.

Як завжди і буває невдовзі прозвучав дзвінок на урок. Зразу за цим звуком зайшов вчитель. Нуднющий урок географії. Зеленоока майже не слухала того дідугана, а просто оглядала новий кабінет. Все ж він був не поганим, гарненький ремонт. Проте щось було дуже незвично, напевне те, що доведеться ділити парту з Білявчиком. А хлопець вже мирно спав собі.
Пройшло біля 20-ти жахливих хвилин уроку як погода почала змінюватися. А саме, як і передбачала дівчина, вийшло сонце, чиї промінці влазили у вікна кабінету. Деякі з них іронічно світили в обличчя Майкі, що змушувало його кривитись, адже він до чортиків хотів спати. Зеленоока підняла свій зошит прикриваючи набридливі промінці, які заважали спати юнаку. У відповідь на цю дію Манджиро тільки посміхнувся все-ще будучи із закритими очима.
Здавалося, що до самого кінця уроку зеленоока навіть не рухнула з місця, адже вона й сама розуміла як це після поїздки по всьому місту до ранку, не виспавшись сидіти на уроках, погане відчуття. Але невдовзі пролунав переможний звук на перерву. Білявчик й досі спав, напевне добре йому.
Хлопець і на наступному уроці спав, а після прокинувся досить веселим. В них був урок фізики. Так само нудний, а особливо через злючу вчительку. Та карга викликала напевне всіх до дошки писати рівняння, що далеко не всім вдавалося. Шатенка ніби добре розуміла цей предмет, проте остерігалася лихих поглядів від цієї Кьоки. Навіть Білявчику не вдалося цього уникнути, але він слухняно піднявся зі свого місця і підійшов до дошки. Як тільки він записав: «Дано:», його погляд кинувся на його сусідку по парті, що намагалася йому підказати. Як-не-як йому вдалося все записати від чого ця злюча фізичка була в шоці. Все ж малому Сано вдалося дотягнути час до кінця уроку тому невдовзі пролунав дзвінок. Та двійка сиділа за партою і говорила, так і підійшов час до наступного уроку. Історія, цей предмет так само не до вподоби дівчині, проте доводиться терпіти. Вона старається гарно вчитись швидше через друзів, адже якщо її бали знизяться – вона моментально вилетить з Японії. Це сумно, адже можливо в неї й більше не буде шансу прилетіти в цю країну до кінця навчання. Отже, урок якось проходив, раптом шатенка зрозуміла, що саме час змінити прокладку, адже дуже великий ризик пофарбувати все крісло своєю кров'ю. Юна леді підняла руку щоб попроситись вийти.