Вороже Серце (1)

Зараз буде шалено

***

А ось і так званий день «Х»...
Ранок почався з роздуму про бійку: які техніки краще використовувати? Який може бути ранг тих бійців?
В спальні дівчини на вішаку була попрасована форма, сьогодні вона вперше її одягне. Для шатенки це було якоюсь гордістю, що вона після такого тривалого «відпочинку» потрапить у сутичку, так ще й буде боротись за ім'я Манджі, в якій досі не враховується учасницею, паршиво. «Треба ще разок доколупатись до Білявчика щодо банди — подумала зеленоока.»
Врешті дівчина покинула ці усі роздуми, адже сніданок сам себе не приготує. Вона зварила вівсянку, адже й досі не хотіла ніяк звикати до тієї їжі. Хоча їй дещо сподобалось, наприклад Токпокі. Вона їх вперше спробувала за проханням Манджиро. О, так, щодо Майкі, за цей тиждень вони дуже зблизились. Можливо це й вважається якоюсь симпатією, але вони реально стали близькими одне одному. Та попри це не припиняють ненавидіти одне одного, хах. А щодо команди то вже з деким в неї склались дружні стосунки. Міца, Дорік, Мічі, тепер хлопці відкрикуються на ці клички.

***

Отже, поснідавши вівсянкою з фруктами і випивши чашку кави, як зазвичай і буває, юна леді відправилась до школи. Вчителі вже звикли, що вона не буде слідувати дрескоду тож не звертають уваги на те, що вона єдина дівчина у школі, яка спокійно розгулує у «хлопчачій формі», як вони це називали. Ну а щодо навчання то воно йде досить добре, хоча інколи проскакують ієрогліфи, які ніяк не вдається зрозуміти, але таке буває не часто.

***

Дорогою до школи дівчина як зазвичай помітила Білявчика і Доракена, що крокували дорогою. Зеленоока підбігла до тієї двійки і опинилась між високим хлопцем з тату на скроні та Білявчиком.

—Ніяк не звикну бачити дівчину не в спідниці — кинув Рюгуджі.

—Сексист, фу таким бути — дівчина схрестила руки на грудях.

—І тобі добрий ранок, Женя — Манджиро поплескав дівчину по плечі.

—От Майкі, серед вас усіх ти єдиний з першого разу правильним наголосом вимовив моє ім'я, невже для вас це так дивно?

—Ну, є таке, взагалі мене називають Майкі через Емму, адже щоб її підтримати я вигадав собі це прізвисько — він відвернув голову.

—Милий вчинок, а щодо Емми, коли ж ти мене з нею познайомиш?

—Тільки не кажи, що ти їй це обіцяв — трохи знервовано промовив Доракен.