2 Ч.

44 2 0
                                    

Вигляд Айзави був навіть гірше ніж бувало раніше. Прийшов до учительської, де Ямада вже сидів на стільці і снідав, бо вдома забув поснідати.
Побачивши жахливий стан Айзави він зупинився їсти.
– Доброго ранку, з тобою все добре?- 🧡.
– Якщо б доброго... Приснився кошмар і після я не засипав.- 🖤.
– Знову? Ти ж казав, що кошмари перестали тебе турбувати ще неділю назад.
– Так, але тепер знову...- 🖤.
Ямада встав, підійшов і обійняв друга, знаючи те як йому колись і зараз важко. Лише Мик знав те, що було з їх спільним другом і його батьками. Коли то сталося, Сотриголова першим хто дізнався і єдиним – це був Ямада. Айзава намагався закопати на дно своїх спогадів і у нього це вийшло, але через рік після їх смерті почалися ті самі кошмари.
– Може тобі все-таки до психолога сходити? Він тобі допоможе!- 🧡.
Стурбовано промовив він.
– Ні, не хочу і стане лише гірше мені. - 🖤.
Айзава не хоче, бо зазвичай, щоб вирішити цей біль треба дійти до єдра болю, а Шота цього аж ніяк не хотів.
Зазвичай його заспокоює Ямада, який постійно підтримує його, як може і інколи розмовами відволікає від болю. Так і сталося цього разу поки нікого ще не було.
Мик випадково забув, а потім під час їх з Айзавою розмови згадав про одну новину.
– Айзава, знаєш, я тут згадав, що Всемогутній збирається тут працювати! І сьогодні наче його перший день, якщо я не помиляюся.- 🧡.
– Я не люблю нових вчителів особливо, якщо це Символ Миру... Ладно, я піду до своїх.- 🖤.
– Добре!😉
Після того, як закінчилися уроки, Айзава вирішив якомога довше залишитися в Академії і намагався себе закинути роботою з ніг до голови лише, щоб не думати про те.
Символ Миру прийшлося затриматися, теж, через багато завдань.
Яги зайшов до учительської і побачив героя, що теж працював.

"Яскраве сонце"Where stories live. Discover now