"Яскраве сонце"

11 Ч.

– Ти куди?- 💛.
– Я...? Ну... Мені треба перекусити.
– Але зараз ніч. Куди їсти?
– Я вже виспався наче на рік вперед! І тому йду, так скажемо снідати. Ти можеш у мене на ліжку поспати. Я не проти.- 🖤.
Він жваво встав з ліжка, привів волосся в порядок та пішов на кухню готувати. Яги же просто ліг далі спати.
Готуючи Шота досихпір думав про сон. Цей неймовірний випадок з схожості Яги і того силуету.
*Що мама мала на увазі? Чи то, не вона зробила? Не розумію!?*- 🖤.
Але відклавши думки на потім, приготував їсти, поїв. Згадав, що не зробив звіт, взявся робити. Робота була настільки не досягнутою, що він так просидів аж до ранку.
Закінчивши, зітхнув з полегшенням. Двері спальні відкриваються, виходить сонний Яги.
– Доброго ранку!- 💛.
– Доброго. Сніданок в холодильнику.
Він так казав, ніби вони вже місяць живуть у одному будинку.
7:03
Поснідавши, Яги підійшов до Айзави, що сидів на дивані і дивився серіал, жанр —бойовик.
– Ти як?
– Нормально. А що?- 🖤.
Підняв очи до нього.
– Просто питаю. Ямада мене попередив, що ти не любиш Символ Миру, тому я хотів дещо спитати.- 💛.
– Що?
– Якщо ж ти негативно до мене ставишся, то чутому намагаєшся це приховати? Ти після того, як розповів мені про свою проблему, ти почав до мене по-іншому ставитися. Ти навмисно ставишся до мене добре?- 💛.
Сотриголова став в ступар. Він сам того не помічав і не знав, що й сказати.
– Я... не знаю...– все, що йому вдалося промовити.
– Ладно... Тобі вже краще, а одже мені можна повертатися до себе.- 💛.
– Ні! Стій! Можеш ще трішки залишитися, тут?- 🖤.
Він не міг повірити в те, що може кому сказати таке в голос. Язик ніби слухався не мізки, а душу, яка знала, що краще в цей момент сказати.
– Добре... Якщо ти хочеш...- 💛.
– Так, хочу!- 🖤.