3 Ч.

31 2 0
                                    

– Я тебе знаю!- 💛 (Тошинорі).
– І що?
Промовив так байдуже, холодно і грубо, не відриваючи погляду від паперів.
– Просто, хотів познайомитися по ближче з тобою. Я частенько чув про тебе по Новинам.- 💛.
– Не відволікай мене!
– Гаразд.- 💛.
Усміхнувся він.
Минуло дві години, а Айзава був в Академії. Потім вирішив, що не може тут залишатися на довго, зібрався і додому.
Дома, випив дві кружки кави, щоб хоть до часу ночі протриматися, а потім все-таки поспати. Але все одно повторилося. Знову Академія, але на цей раз прийшов раніше Яги.
Айзава був не рад його бачити, але з цим нічого не зробиш.
– Доброго ранку, Сотриголова! Як справи?- 💛.
*Жахливі.🙁*- 🖤.
– Доброго ранку, нормально...😐- 🖤.
Почав розбирати свої папери.
День минув так само і нічого не звичного. Наступного дня був вихідні, тож Айзава міг спокійно не спати хоча б одну ніч і при цьому його ніхто не по турбує.  Роботи вистачить, щоб не спати.
Яги тим часом готував собі перекус на кухні. Приготувавши сів за стіл, поїв, помив брудний посуд. Вдома нічого робити, тому він вирішує пройти прогулятися по вулиці. Тут йому дзвонять.
– М?- 💛.
Взяв трубку.
– Ямада? Ти щось хотів?
– Так. Можеш дещо зробити?- 🧡.
– Авжеж. Що саме?
– Я зараз не можу прийти до Айзави, можеш ти його провідати? Просто у нього зараз погані дні, тому можливо статися все що завгодно. Я тобі скину адрес.- 🧡.
– Так, звичайно! Мені все одно нічого роботи.
Як Мик і казав, скинув адрес.
*Це не далеко... Повезло. Але що у нього за погані дні?*- 💛.
Прийшов, постукав в двері.
POV Айзава
Я приготував шосту чашку кави і тут чую, як хтось стучиться в двері. Я пішов відкривати.
End POV  Айзава.

"Яскраве сонце"Where stories live. Discover now