"Яскраве сонце"

7 Ч.

Це на вигляд просте заняття, але воно дало Айзави забути про кошмари, що турбують його. Настрій став ставати дедалі веселішим, хоча такий настрій він вже давно не відчував. Окрім цього, його насторожило те, що від Всемогутнього відчувалося те тепло, яке він не разу не відчував від інших. Це тепло, яке йому ніколи не вистачає. Витягнули його з думок і особистого розсуду його голос.
– Айзава?
– А...? Що?- 🖤.
– Тобі сподобалося?
– Непогано...- 🖤.
Все що він міг сказати на це "малювання".
– А тепер...
Встав з столу, взяв з собою свій смартфон.
– Що, тепер...?
Увімкнув музику, в якій грали весело на скрипці. Тошинорі спробував потанцювати. З його сторони це було наче, щось неймовірне, а зі сторони Гумки — це дивно.
– Що ти намагаєшся зробити?- 🖤.
– Танцювати... Знаю, що у мене не виходить, але...- 💛.
*Але що? Що він намагається цим зробити?*- 🖤.
Тошинорі звучно сміється і продовжує, але це були не танці, а просто смішні та кумедні рухи, і у них була лише одна важлива мета.
– Це жахливо, дивно і... безглуздо!
Сказав чорноволосий, холодно і грубо. Яги же не втрачав надію. Знайшовши, щось інше і більше цікавіше. Вмикає гарну англійську пісню, підходить до Айзави, хапає його за руку і тягне до себе.
– Ей...!?- 🖤.
Сотриголова не був рад, цьому швидкому повороту.
– Ну... Чого ти такий закрити в собі? Я просто хочу, щоб тобі стало легше і веселіше. Відпусти всі свої проблеми, задачі і розслабся! Ти не помітиш, як стане легше і настрій підніметься!- 💛.
Блондин був занадто позитивним, не так як завжди — це насторожило чорноволосого. Спробувавши, хоть якось розкрити того, хто роками був серйозним, сумним і на вигляд лякаючи.
Спроба була марною, тоді Тоши знову змінив пісню, але на таку, щоб можна станцювати медлений танець.
Яги знову приблизився до нього, він добре вмів цей танець танцювати, тому повільно почав разом з Айзавою танцювати. Айзава заплутався у своїх думках.