"Яскраве сонце"

4 Ч.

Шота був таки морально втомленим, роздратованим. У нього таке відчуття, що в душі пусто. Організм, як і не дивно був слабким, через те, що не вистачало  йому сну. Під очима синці.
Після смерті батьків, йому не вистачало турботи, підтримки,  уваги і любові іза цього він, і ходить весь похмурий та злий.
А коли Ширакумо помер, то Айзава закрив дорогу до душі людям назавжди, залишив лише Ямаду в душі. Інших лише відштовхував від себе і ображав, щоб ті не приближалися до нього ближче ніж завжди. Лише робота давала, хоть щось важливе в чорно-білому житті. Йому хочеться сховатися від всіх і всього, щоб ніхто і ніщо не бісило та не заважало йому бути на самоті.
Відкривши Тошинорі, обличчя змінилося на незадоволене.
– Що тобі?
– Привіт. Ямада попросив мене провідати тебе, бо він зараз не взмозі. Ти як?- 💛.
– Як завжди, нормально. Все, йди.- 🖤.
Всемогутній, то відчуває, що щось тут не те і поведінка Гумки зовсім не та яку він знає і читав. Шота перед ним випивав каву до дна.
– Шота, ти впевнен? По тобі і не скажеш.- 💛.
– Зі мною все добре! Залиш мене!- 🖤.
З сумного голосу на майже крик.
Тошинорі розуміє, що це його вибір його не впускати до себе, але за цим прихована ще одна причина, яка не схоже на першу.
Айзава відніс чашку, бо в руках набридло тримати і повернувся до Символу Миру.
– Щось ще?- 🖤.
– Так. Тебе щось турбує?- 💛.
– Ні!
Збирався вже прощатися і закривати двері, аж раптом ногі стали ватними, в очах темніє. Тошинорі швидко зреагував, схопив його. Зрозумів, що той без свідомості, тоді закрив двері, розбувся, паралельно тримаючи його.
Потім поніс на кухню де є диван. А сам пішов за охолодженим компресором. На кухні було брудно. Стояла багато брудних чашок, чайник ще не сильно охолов. Яги зробив компресор, підняв у верх чолку, а на лоб поклав охолоджений компресор.